Автоматичний запуск генератора для насосів холодної води

Реалізована схема Автоматичного вводу резерву, що запускає генератор з контролером DATAKOM 500 при відключенні електроенергії в насосній станції багатоквартирого будинку.

Після появи електроенергії контролер генератора дає команду пристрою АВР повернутися на живлення від мережі, а сам генератор автоматично вимикається.

Розроблена та реалізована схема підключення ліфту з рекуперацією OTIS GEN2 до інвертора.

Потужність системи: 12кВт, акумулятори: 2 по 6.1кВт LiFePo4.

Час автономної роботи: 10 годин.

Кафедра АЕП взяла участь у Х-й ювілейній Міжнародній конференції з розумних енергетичних систем (SESAAU2024, https://smartenergysystems.eu/ ), яка відбулася в Ольборзі 10-11 вересня. Конференція була організована Ольборзьким університетом та Енергетичним кластером Данії.
На конференції було представлено роботу, присвячену розробленню цифрового двійника інтелектуальної системи теплозабезпечення з конденсаційним котлом. Запропонована структура цифрового двійника використовує досягнення новітніх технологій в галузі ІТ. Реалізовано обмін інформацією в режимі реального часу між фізичною системою та її цифровим двійником. Запропоновано енергоефективні режими роботи досліджуваної системи.

​​​​​​​
Конференція присвячена впровадженню відновлюваних джерел енергії та енергоефективних технологій в контексті неспровокованого нападу росії на Україну.
Тематика конференції охоплює такі напрямки: «розумні» енергетичні системи, стала енергетика, електрифікація теплозабезпечення та транспорту, технології електропалива та енергоефективність.
У конференції взяли участь понад 300 учасників з 25 країн світу. Основні доповіді були присвячені «розумним» енергетичним системам і тепловим насосам, а також енергетичній безпеці в Європі з урахуванням триваючих логістичних викликів і війни в Україні. Крім того, увага була зосереджена на ролі водневої енергетики для «зеленого» переходу з урахуванням досвіду Індії, Китаю та Німеччини.

• Навчальна дисципліна: Супервізорні засоби автоматизації
  • Групи: TA-11, TA-12, TA-13
  • Кількість здобувачів: 13, 18, 18
  • Кафедра: Кафедра автоматизації енергетичних процесів
  • Тип занять: лабораторні
  • Аудиторія: лабораторія 704-5
• Навчальна дисципліна: Автоматизація інженерних систем будівель
  • Групи: TA-11, TA-12, TA-13
  • Кількість здобувачів: 13, 18, 18
  • Кафедра: Кафедра автоматизації енергетичних процесів
  • Тип занять: лабораторні
  • Аудиторія: лабораторія 702-5
• Навчальна дисципліна: Програмування засобів автоматизації
  • Групи: TA-11, TA-12, TA-13
  • Кількість здобувачів: 12, 10, 13
  • Кафедра: Кафедра автоматизації енергетичних процесів
  • Тип занять: лабораторні
  • Аудиторія: лабораторія 702-5
• Навчальна дисципліна: Автоматизація теплових процесів
  • Групи: TA-11, TA-12, TA-13
  • Кількість здобувачів: 12, 10, 13
  • Кафедра: Кафедра автоматизації енергетичних процесів
  • Тип занять: лабораторні
  • Аудиторія: лабораторія 802-5
• Навчальна дисципліна: Переддипломна практика
  • Група: TA-31мп
  • Кількість здобувачів: 16
  • Кафедра: Кафедра автоматизації енергетичних процесів
  • Тип занять: переддипломна практика
  • Місце проведення: на підприємстві

Дякуємо всім учасникам за активну участь та цікаві обговорення! Разом ми робимо нашу країну сильнішою та енергетично незалежною!

Кафедра АЕП, як один із виконавців Європейського проєкту програми Еразмус+КА2 в сфері освіти «Розкриття трансформативного потенціалу українських університетів для розбудови кліматично нейтральних та сталих міст» (проєкт UNICITIES, https://www.unicities.org.ua/), взяла участь в організації Літньої школи “Формування міського середовища для завтрашнього дня”. Захід відбувся з 01 по 05 липня 2024 року в smart shelter CLUST SPACE Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І.Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського. На Літній школі зібралися студенти чотирьох університетів учасників-партнерів проєкту, аби не тільки надати теоретичні знання у сфері природоорієнтованих, сталих та стійких рішень для відновлення громад та адаптації до змін клімату, але й напрацювати практичні навички та представити власні проєкти.
Під час школи студенти працювали над кейсом відновлення території кампусу Національного Університету “Чернігівська Політехніка”. Учасники та учасниці школи у форматі Хакатону працювали над пропозиціями рішень у сфері сталого, адаптивного та стійкого відновлення: будівель, соціальних відносин, публічних просторів, екосистем, середовища, взаємодії міста та університету.
Навчання проходило у змішаному режимі: онлайн та очно.  Очна робота проводилася у КПІ ім. І. Сікорського та в Чернігові в приміщенні  НУ “Чернігівська Політехніка”.

Головною метою проєкту UniCities – розкриття трансформативного потенціалу українських університетів як каталізаторів і прискорювачів системних змін у містах у напрямку сталого розвитку та кліматичної нейтральності через міждисциплінарні дослідження, освіту та інновації, орієнтовані на виклики суспільства та співпрацю.
Партнерськими інституціями проєкту є: Королівський технологічний інститут (Швеція), Політехнологічний університет Мадриду (Іспанія),  КПІ ім. Ігоря Сікорського (Україна), Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Україна), Національний університет «Чернігівська політехніка» (Україна), Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая (Україна), Асоціацієя міст України, СANactions School, Асоціацієя інженерів сталих енергетичних технологий України, Український гідрометеорологічний інститут ДСУНСНАН України.
У вітальному слові організатори школи відзначили, що вони переконані, що розроблені проєкти стануть креативним доповненням до майбутнього проєкту відновлення території кампусу Національного Університету “Чернігівська Політехніка”, яка постраждала унаслідок жорстоких атак рф на цивільну інфраструктуру українських міст.

Перший день дозволив учасникам літньої школи ознайомитися з досвідом Швеції у сфері природоорієнтованих рішень для міст.
Ольга Кордас, професорка зі сталого міського розвитку кафедри сталого розвитку, наук та технологій Королівського технологічного інституту та директорка ініціативи Viable Cities, поділилася думками та напрацюваннями, що стосувалися програми New European Bauhaus та інших стратегічних документів ЄС в контексті адаптації до змін клімату: ключові принципи, цінності, тощо. Особливу роль вона приділила впливу та прикладному значенню європейського досвіду для політики відновлення в Україні. Ольга відзначила успішні проєкти, які вже були реалізовані та змінили життя громадян на краще, в т.ч. і в Україні. Стратегічні підходи, рішення та трансформація міст через політики, орієнтовані на глобальні цілі, були розглянуті на конференції “Valencia 2030”, яку відвідала лекторка.  Так, вона познайомила учасників з житловим районом “Sege Park”, який був тестовим простором для упровадження сталих рішень. Основними стовпами будівництва понад 1000 нових житлових просторів були саме сталість, спільна економіка та міське фермерство.  Під час реалізації проєкту вдалося поєднати вже наявні старі конструкції з новітньою інноваційною архітектурою. Окрім того, Ользі та студентам вдалося продискутувати на тему економічної доцільності реалізації таких проєктів. Фіналізувавши, учасники погодились з тим, як важливо враховувати міське планування та потреби містян під час розробки проєктів. Не кожен досвід є релевантним для України, але його важливо досліджувати, аби запозичувати та покращувати найкращі практики.
Сергій Безбородько, директор центру розвитку стартапів і інновацій Національного університету “Чернігівська Політехніка” та засновник ГО “Еко місто” (Чернігів), розповів про специфіку співпраці університетів з муніципалітетами, а також її важливість у підході Build Back Better та найбільш успішні їхні кейси, такі як школа стартапів “StartUP”, прийом пластику HOPE та багато інших.
Наступна лекція була проведена Олексієм Пасічним, дослідником кафедри сталого розвитку, наук та технологій збереження довкілля Королівського технологічного інституту (Стокгольм, Швеція), й стосувалася технологічним рішенням для забезпечення кліматичної нейтральності в містах. Досвіду Швеції була присвячена особлива увага.

Хайме Морено Серна, представник Політехнічного університету Мадриду, та Оксана Удовик, представниця Політехнічного Університету Валенсії, поділилися існуючим досвідом в Іспанії щодо розбудови взаємодії університетів та міст з метою реалізації рішень сталого розвитку.
Завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидат географічних наук Віра Балабух представила лекцію на тему «Зміни клімату та перспективи для України. Необхідні принципи та рішення». Віра Балабух займається дослідженням клімату вже більше 15 років й вона переконана, що питання екології не можна відкладати на потім. Дослідниця зазначає: “До кінця ХХІ століття зміни клімату та їх вплив  посилюватимуться, що вже зараз вимагає розробки заходів з адаптацій і пом’якшення негативних впливів та використання нових потенційних можливостей, які відкриваються”.
Олександр Кучерявий, архітектор, віце-голова міжнародного Active House Alliance ознайомив студентів із міжнародним підходом створення проєктів, гідних епохи сталого розвитку.

Констянтин Кучабський та Роман Сах розповіли про досвід співпраці університетів та муніципалітетів в рамках діяльності Платформи “Острів”.
Після лекції та отримання вихідної інформації студенти поділилися на чотири команди та почали думати над власними ідеями з відновлення території кампусу Національного Університету “Чернігівська Політехніка”. При цьому, кожна команда мала можливість консультуватися додатково із фахівцями в тій чи іншій галузі.
В результаті було представлено шість проєктів: “EcoVance – New type shelter”, “M&H – Зона перед гуртожитком заради ментального здоровʼя”, “BarHaus – VertiGreen”, “Seventeen – Designing a passive, partially autonomous dormitory”, “Green Future – Eco area  in front of the 1st Campus building CPNU”, “A1 – Redevelopment Dormitory”.

26-27 червня за сприянням Київської міської державної адміністрації, КПІ ім. Ігоря Сікорського та Інноваційного Холдингу «Сікорські Челендж» відбувся конкурс інноваційних проєктів “Стійке місто”.

Метою акселераційної програми “Стійке місто” є виявлення та впровадження кращих інноваційних проєктів, які вирішують ті чи інші проблеми в місті, які виникли внаслідок ворожих обстрілів, руйнувань інфраструктури і будинків, а також пошук інноваційних енергоефективних рішень і підходів.

Із більше ніж 40 заявок 2 проєкти нашої команди вийшли у фінал. Це KPI Energy Monitor (ефективна система енергоменеджменту і дистаційного керування обладнанням) і Digital Twin Based Smart Energy System (інтелектуальна система керування теплогенеруючим обладнанням).

За результатами конкурсу проєкт KPI Energy Monitor посів 3 місце! Ця розробка протестована Службою енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського і продовжує розвиватися. Дуже вдячні команді проєктів Oleksandr Stepanets, Volodymyr Voloshchuk, Олені Шевченко, Inna Bilous. Учасниками проєктів також є викладачі і науковці кафедри Теплової та альтернативної енергетики.

Також вдячні організаторам конкурсу Sikorsky Challenge, Київська міська державна адміністрація – КМДА.

Детальніше про конкурс:

https://event.sikorskychallenge.com/stiyke-misto/

В рамках науково-технічної роботи за державним замовленням на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію за темою «Розроблення інтелектуальної низькотемпературної системи теплозабезпечення будівель на базі конденсаційної модульної котельні» в Центрі декарбонізації енергетики КПІ ім. Ігоря Сікорського розміщено дослідний зразок інтелектуальної низькотемпературної системи теплозабезпечення будівель на базі конденсаційної модульної котельні. Основою дослідного зразка слугує модульний конденсаційний котел розробки українського виробника ТОВ “СП “УКРІНТЕРМ” (м. Біла Церква).

Розгрузка дослідного зразка в КПІ ім. Ігоря Сікорського

Дослідний зразок на випробувальному майданчику ТОВ “СП “УКРІНТЕРМ”

Учасники НТР: Павло Новіков, Володимир Волощук, Олександр Степанець

За результатами другого етапу робіт виконані наступні завдання:

• Розроблено програмне забезпечення програмованого логічного контролера (ПЛК) для виконання функцій локального регулювання, збору даних з датчиків, пристроїв і передачі в систему аналітики.
• Розроблено проєктну документацію програмно-апаратного комплексу інтелектуальної низькотемпературної системи теплозабезпечення будівель на базі конденсаційної модульної котельні (Системи теплозабезпечення).
• Розроблено програмне забезпечення пристрою керування на основі промислового комп’ютера для реалізації функцій концентратора даних від пристроїв і датчиків, архівування даних і аналітики стану обладнання.
• Розроблено програмні засоби візуалізації як компонента промислового комп’ютера  отриманої і проаналізованої інформації для реалізації людино-машинного інтерфейсу взаємодії операторів системи з засобами моніторингу і аналітики.
• Виготовлено дослідний зразок системи теплозабезпечення, який включає в себе модульну конденсаційну котельню, оснащену програмно-апаратним комплексом з цифровою копією даної системи.

Загалом в команду розробки НТР входить більше 10 працівників КПІ ім. Ігоря Сікорського.