Тема дисертації — «Предиктивна діагностика обертового енергетичного устаткування на основі нейромережевого аналізу вібраційних сигналів». Науковий керівник — Тарас Григорович Баган, кандидат технічних наук, доцент кафедри.

Від вібраційного сигналу до діагнозу

Несправності електродвигунів можуть спричиняти незаплановані зупинки обладнання й витрати на ремонт. Дослідження присвячене тому, як за вібраційними сигналами розпізнавати технічний стан двигуна та оцінювати розвиток його деградації — щоб підтримати своєчасне обслуговування.

У роботі поєднано аналіз спектрограм із нейромережевими методами, які враховують характер сигналу та його зміни в часі. Розроблену модель перевірено на експериментальних наборах даних із різними станами електродвигунів: зокрема, дисбалансом ротора, неспіввісністю вала, дефектами підшипників і пошкодженням стрижнів ротора. Для наочного представлення результатів створено інтерактивну діагностичну панель.

Такий підхід є основою для обслуговування обладнання за його фактичним станом: інженер отримує додаткові дані для оцінювання несправностей і планування ремонтних робіт.

Вітаємо Владислава Сергійовича Темчура та його наукового керівника з успішним захистом! Бажаємо подальших наукових здобутків і розвитку досліджень у сфері інтелектуальної діагностики та промислової автоматизації.

Матеріали дисертації та рішення спеціалізованої вченої ради · Відеозапис захисту

Сообщение Владислав Темчур успішно захистив дисертацію з предиктивної діагностики обладнання появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

У програмі

Автоматизація виробничих операцій, керування матеріалами та простежуваність, RFID, оцінювання ефективності обладнання (OEE), безперебійне енергопостачання підприємств, промисловий інтернет речей, машинний зір і цифрова трансформація. Спікери розглянуть технічні підходи та приклади застосування цих рішень на виробництві.

Подія буде корисною студентам спеціальності G7, викладачам, інженерам і всім, хто цікавиться промисловою автоматизацією та хоче краще зрозуміти актуальні завдання галузі.

Час, місце та участь

Субота, 10 жовтня, 09:00–17:45. Офлайн-майданчик — смартукриття CLUST SPACE у Бібліотеці КПІ. Долучитися можна також онлайн. У програмі передбачено перерву з 13:00 до 14:00.

Участь безплатна за попередньою реєстрацією. Зареєструватися · Актуальна програма на сайті організаторів.

Сообщение 10 жовтня у КПІ відбудеться Технічний день автоматизації появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

23–25 вересня 2026 року в Польщі відбулася 9-та Міжнародна конференція з актуальних проблем теплоенергетики — CPOTE 2026. Професор кафедри АЕП Володимир Волощук представив секційну доповідь «Ексергетична діагностика порушення функціонування компонентів теплонасосної установки в непроєктних режимах роботи» (Exergy-based diagnosis of malfunctioning components in heat pump at off-design conditions).

Як знайти причину втрати ефективності

Тепловий насос з часом може споживати більше електроенергії, але за змінних режимів роботи непросто встановити, який саме компонент погіршив свої характеристики. Дослідники застосували поглиблений ексергетичний аналіз, щоб відокремити вплив окремого вузла від взаємодії з іншими компонентами системи.

На прикладі теплонасосної установки для теплопостачання будівлі показано, що найбільший вплив на зниження енергоефективності мало забруднення поверхонь випарника. За розрахунками для розглянутої установки, передсезонне очищення теплообмінників — випарника й конденсатора — може скоротити споживання електроенергії за опалювальний сезон на 3–8%.

Дослідження виконано в межах проєкту «Декарбонізація будівельного сектору та систем енергозабезпечення з використанням технології цифрових двійників» (державна реєстрація № 0125U001437).

Сообщение Науковці кафедри представили результати досліджень на міжнародній конференції CPOTE 2026 появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

До 4 жовтня 2026 року всі заняття в НН ІАТЕ проводяться дистанційно.

Підстава: рішення Вченої ради НН ІАТЕ, протокол № 8 від 11 вересня 2026 року.

Оголошення на сайті НН ІАТЕ

Сообщение Дистанційне навчання до 4 жовтня 2026 року появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Сообщение День вступника 2026 появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Для нашої спеціальності G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» релевантним є Додаток 7 — кластер «Інформаційні технології та електроніка». До нього увійшли 92 видання, з яких 59 мають у переліку спеціальностей код G7 — саме в цих журналах можна оприлюднювати результати досліджень за нашою спеціальністю.

Видання нашого університету (КПІ ім. Ігоря Сікорського)

Передусім звертаємо увагу на фахові видання КПІ, що входять до релевантного переліку за G7:

• Наукові вісті КПІ (KPI Science News) — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
• Адаптивні системи автоматичного управління — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
• Мікросистеми, електроніка та акустика — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
• Вісник КПІ. Серія приладобудування — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»

Повний перелік релевантних видань за спеціальністю G7

Нижче — усі видання Додатка 7, у переліку спеціальностей яких присутня G7 (на початку — видання КПІ):

1. Наукові вісті КПІ (KPI Science News) — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
2. Адаптивні системи автоматичного управління — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
3. Мікросистеми, електроніка та акустика — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
4. Вісник КПІ. Серія приладобудування — НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
5. Computer Systems and Information Technologies — Хмельницький національний університет
6. Електроніка та інформаційні технології — Львівський національний університет імені Івана Франка
7. Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія — Вінницький національний технічний університет
8. Автоматизація технологічних і бізнес-процесів — Одеський національний технологічний університет
9. Технологія та конструювання в електронній апаратурі — ПП «Політехперіодика»; Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України
10. Системи обробки інформації — ХНУ Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
11. Науковий вісник НЛТУ України — Національний лісотехнічний університет України
12. Вісник Черкаського державного технологічного університету — Черкаський державний технологічний університет
13. Прикладні інформаційні системи та технології в цифровому суспільстві — Київський національний університет імені Тараса Шевченка
14. Прикладні аспекти інформаційних технологій — Національний університет «Одеська політехніка»
15. Інформаційні технології та системи — Інститут інформаційних технологій та систем НАН України
16. Досягнення у кібер-фізичних системах — Національний університет «Львівська політехніка»
17. Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології — Вінницький національний технічний університет
18. Вимірювальна техніка та метрологія — Національний університет «Львівська політехніка»
19. Комунальне господарство міст. Серія: «Інформаційні технології та інженерія» — ХНУ міського господарства імені О. М. Бекетова
20. Машинобудування — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
21. Комп’ютерні системи та мережі — Національний університет «Львівська політехніка»
22. Технічна інженерія — Державний університет «Житомирська політехніка»
23. Проблеми інформатизації та управління — Національний університет «Київський авіаційний інститут»
24. Моделювання, керування та інформаційні технології — НУ водного господарства та природокористування
25. Електронне моделювання — Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова НАН України
26. Штучний інтелект — Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
27. Системи управління, навігації та зв’язку — Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
28. Системні технології — Український державний університет науки і технологій
29. Комп’ютерні системи проектування. Теорія і практика — Національний університет «Львівська політехніка»
30. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — СНУ імені Володимира Даля
31. Інформаційні технології в економіці та природокористуванні — НУ біоресурсів і природокористування України
32. Методи та прилади контролю якості — Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
33. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони — Національний університет оборони України
34. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами — НТУ «Харківський політехнічний інститут»
35. Наукові праці ДонНТУ. Серія «Інформатика, кібернетика та обчислювальна техніка» — ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»
36. Інформатика. Культура. Техніка — Національний університет «Одеська політехніка»
37. Інформаційні технології: інформатика, програмна інженерія та кібербезпека — НТУ «Дніпровська політехніка»
38. Безпека інфокомунікаційних систем та Інтернету речей — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
39. Смарт технології: промислова та цивільна інженерія — Київський національний університет будівництва і архітектури
40. Інформатика та математичні методи в моделюванні — Національний університет «Одеська політехніка»
41. Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології — Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
42. Технічна діагностика та неруйнівний контроль — Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України
43. Управління розвитком складних систем — Київський національний університет будівництва і архітектури
44. Вісник Криворізького національного університету — Криворізький національний університет
45. Electronics and Control Systems — ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут»
46. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Системний аналіз, управління та інформаційні технології — НТУ «Харківський політехнічний інститут»
47. Енергетика та системи керування — Національний університет «Львівська політехніка»
48. Автоматизовані системи управління та прилади автоматики — Харківський національний університет радіоелектроніки
49. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології. АСУ» — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
50. Прикладні питання математичного моделювання — Херсонський національний технічний університет
51. Наукові записки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій — ДУ інформаційно-комунікаційних технологій
52. Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах — Хмельницький національний університет
53. Вісник Вінницького політехнічного інституту — Вінницький національний технічний університет
54. Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Нові рішення у сучасних технологіях — НТУ «Харківський політехнічний інститут»
55. Відбір і обробка інформації — Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України
56. Перспективні технології та прилади — Луцький національний технічний університет
57. Збірник наукових праць Одеської державної академії технічного регулювання та якості — ДУ інтелектуальних технологій і зв’язку
58. Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті — Український державний університет залізничного транспорту
59. Радіотехніка (Всеукраїнський міжвідомчий науково-технічний збірник) — Харківський національний університет радіоелектроніки

Що змінилося: видання, які втратили статус за G7

За зверненнями колег ми перевірили долю кількох видань, у яких раніше публікувалися за нашою спеціальністю. Станом на оновлений Перелік:

• Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Технічні науки — відсутні в новому Переліку (інші серії цього університету — Психологія, Економіка, Публічне управління, Юридичні науки — залишилися, а саме «Технічні науки» вилучено).
• Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова — залишився в Переліку «Б», але в іншому кластері та без спеціальності G7.
• Науковий журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки — залишився в Переліку «Б», але в іншому кластері та без спеціальності G7.

Отже, для публікацій саме за спеціальністю G7 ці видання більше не підходять: перше вибуло з Переліку повністю, два інші — перейшли до інших спеціальностей.

Чи зараховуються попередні публікації?

Так. Діє принцип незворотності: стаття вважається фаховою (категорії «Б»), якщо на дату її опублікування видання перебувало в Переліку. Подальша втрата виданням статусу вже зарахованих публікацій не скасовує.

Попередній Перелік був чинним до 1 червня 2026 року — тому все, що опубліковано до 01.06.2026, зараховується, навіть якщо журнал не потрапив до оновленого Переліку. Для нових публікацій (з 01.06.2026) видання має бути вже в оновленому списку, чинному до 01.06.2029. Нові вимоги до оформлення статей (ISSN, DOI, ORCID, дати надходження/прийняття/публікації) застосовуються лише з 14.02.2026 і зворотної дії не мають.

Це стосується і трьох видань вище: статті, опубліковані в них до 01.06.2026, зараховуються за G7; усе, що вийде після цієї дати, — вже ні. Зверніть увагу: остаточне зарахування конкретної статті для захисту чи звіту визначається вимогами спеціалізованої вченої ради / атестації, але базовий принцип — статус видання на дату виходу статті.

Офіційне джерело: повідомлення МОН та наказ №928 із повним переліком.

Сообщение Оновлений Перелік фахових видань «Б»: де публікуватися за спеціальністю G7 появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

1 день: 16 червня, 10:00.
2 день: 17 червня, 10:00.
3 день: 18 червня, 10:00.

Резервний день: 19 червня, 10:00.

Посилання на захисти: https://meet.google.com/txg-rigi-oex

Сообщение Захисти дипломних проєктів бакалаврів 2026 появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

11–12 червня 2026 року у Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся масштабний українсько-американський форум науки та освіти «Lviv Academic Bridge 2026: Ukraine-U.S. Science & Education Forum». Подія об’єднала провідні заклади вищої освіти, наукові установи, урядові інституції та представників професійної діаспори України та США з метою зміцнення академічного партнерства та побудови «відкритого коридору знань» між країнами.

У межах форуму було презентовано спеціальний каталог, що містить 53 кращі українські науково-дослідні та інноваційні проєкти, готові до трансатлантичної співпраці. Приємно відзначити, що до топ-п’ятірки проєктів, які оргкомітет офіційно рекомендував для головної пітчинг-сесії форуму («Ukraine as a trusted R&D partner: friend-shoring»), увійшла розробка науковців кафедри АЕП.

Проєкт на тему «Розумна низькотемпературна система опалення на базі конденсаційної модульної котельні» («Smart Low-Temperature Heating System Based on a Condensing Modular Boiler») особисто представив керівник авторського колективу — професор кафедри автоматизації енергетичних систем, доктор технічних наук Володимир Анатолійович Волощук.

Дане дослідження виконується за підтримки Міністерства освіти і науки України (номер проєкту: 0123U104476).

Про суть технології та її значення

Конденсаційні котли мають потенціал досягати значно вищої ефективності, ніж класичні, завдяки утилізації прихованого тепла димових газів. Проте в реальних умовах експлуатації їхня фактична ефективність часто виявляється на 5–10 % нижчою за показники, декларовані виробниками у документації.

Для вирішення цієї проблеми київські політехніки розробили унікальний інструмент підтримки прийняття рішень, який базується на технології цифрових двійників (Digital Twin) із адаптацією параметрів та режимів роботи котлів у режимі реального часу.

Головний результат: впровадження цієї смарт-технології в реальних умовах експлуатації дозволяє підвищити сезонну ефективність роботи конденсаційних котлів на 7 %, що забезпечує колосальну економію енергоресурсів і значно зменшує вуглецевий слід.

Під час виступу на форумі Володимир Волощук запросив американських університетських та індустріальних партнерів до спільного фінансування, грантового співробітництва, проведення спільних досліджень та подальшої комерціалізації технології на міжнародному ринку.

Участь у «Lviv Academic Bridge 2026» вкотре підтвердила високий рівень наукової школи кафедри автоматизації енергетичних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського та готовність наших вчених створювати наукомісткі технології світового рівня для відбудови та енергетичної стійкості України.

Ознайомитися з деталями проєкту цифрового двійника котла можна на офіційній сторінці кафедри АЕП: Проєкт Boiler Digital Twin на АЕП.

Участь у форумі здійснювалася в рамках наукової роботи «Системи стійкого енергозабезпечення територіальних громад на основі концепції Smart Energy Systems», яка фінансується МОН України (Державний реєстраційний номер: 0126U001736).

Сообщение Представлення розробки кафедри АЕП на міжнародному форумі «Lviv Academic Bridge 2026» появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

10 червня 2026 року відбувся онлайн-захід «Енергетична стійкість громад: від викликів до практичних рішень», організований Центром розвитку інновацій за підтримки Європейського Союзу в межах діяльності Європейського цифрового інноваційного хабу EDIH Kyiv Hitech (детальніше про захід).

Подія зібрала представників українських територіальних громад, провідних аналітиків, розробників та провайдерів енергетичних рішень. Головною метою зустрічі було обговорення результатів масштабного дослідження потреб громад та презентація практичних інструментів для побудови автономного й сталого енергозабезпечення в умовах безпрецедентних руйнувань критичної інфраструктури.

У межах практичної панелі заходу з доповіддю виступив професор кафедри автоматизації енергетичних систем, доктор технічних наук Володимир Анатолійович Волощук.

Він презентував доповідь на тему «Концепція Smart Energy Systems як основа створення систем стійкого енергозабезпечення територіальних громад».

У своєму виступі Володимир Волощук наголосив, що жодна енергосистема у світі не зазнавала таких системних руйнувань, як українська. Поточний етап вимагає від громад переходу від тимчасових рішень до формування довгострокових, стійких та гнучких локальних енергетичних архітектур.

Володимир Волощук детально розкрив суть концепції Smart Energy Systems (розумних енергетичних систем). Концепція Smart Energy Systems, яка розроблена в Ольборзькому університеті (Данія), визначається як підхід, за якого «розумні» системи електро-, тепло- та газозабезпечення поєднуються з технологіями накопичення енергії, а також транспортом, та узгоджуються з метою виявлення синергічних ефектів між ними для досягнення оптимального рішення як для кожного окремого сектору, так і для енергетичної системи в цілому.

Важливою частиною презентації стала демонстрація реального інструменту для стратегічного планування — передового програмного комплексу EnergyPLAN, також розробленого в Ольборзькому університеті (Данія).

Участь у заході Центру розвитку інновацій продемонструвала готовність науковців кафедри АЕП КПІ ім. Ігоря Сікорського виступати надійними експертними партнерами для органів місцевого самоврядування, надаючи громадам готові алгоритми, цифрові інструменти та технології для розроблення стратегій стійкого та «зеленого» відновлення.

Участь у даному заході відбувалася в рамках наукової роботи «Системи стійкого енергозабезпечення територіальних громад на основі концепції Smart Energy Systems», яка фінансується МОН України (Державний реєстраційний номер: 0126U001736).

Сообщение Концепція Smart Energy Systems для стійкості громад: доповідь кафедри АЕП на круглому столі появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Візит відбувся на запрошення польської сторони з метою участі у тематичному саміті RIFF Thematic Summit (Research Infrastructures for the Future of Ukraine). Ця масштабна ініціатива спрямована на формування стратегічної дорожньої карти для відновлення, модернізації та вдосконалення науково-дослідних інфраструктур України у повоєнний період.

Під час саміту Володимир ВОЛОЩУК долучився до низки ключових заходів, серед яких:

• Робота з європейськими інституціями: проведення профільних зустрічей із представниками провідних європейських науково-дослідних інфраструктур, зокрема з розробниками проєктів та ключовими ініціативами Європейського стратегічного форуму з дослідницьких інфраструктур (ESFRI).
• Грантові можливості: отримання актуальної інформації щодо інструментів та механізмів фінансування української наукової інфраструктури в межах поточних програм ЄС, зокрема інноваційної програми Horizon Europe.

На саміті також було представлено доповідь на тему «Стійкі енергосистеми для українських громад: концепція Smart Energy Systems для відновлення в умовах війни та післявоєнного періоду». Доповідь наочно продемонструвала європейським колегам потужний науковий потенціал Навчально-наукового інституту атомної та теплової енергетики (ННІ АТЕ).

Участь у саміті RIFF відкриває нові перспективи для кафедри АЕП та ННІ АТЕ у контексті інтеграції до європейського дослідницького простору, залучення грантових коштів для модернізації лабораторій та розвитку передових технологій автоматизації в енергетиці.

Сообщение Кафедра АЕП на саміті RIFF у Кракові: європейські перспективи для української науки появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Перемогу здобула збірна команда КПІ, у складі якої виступили студенти кафедри АЕП — Мар’ян Січковський та Сергій Омецинський! Разом із колегами з ІПЗЕ та ЦТЕ вони створили проєкт AntiSleep — інтелектуальну систему контролю стану водія.

Робочий прототип поєднав:

• OpenCV/AI-аналіз очей та положення голови;
• GPS-геолокацію та LTE-сповіщення;
• Контроль часу водіння та систему тривоги.

Команда підкорила журі тим, що представила не просто ідею, а повноцінне працююче залізо для роботи у B2B/B2C сегменті транспортної безпеки.

Сучасна інженерія — це здатність об’єднати алгоритми та реальне залізо в один дієвий організм. І наші студенти вкотре довели, що на АЕП навчають саме таких фахівців!

Сообщение 🏆 Перемога на «Інженерних змаганнях»: пишаємося АЕП! появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Кафедра АЕП проводила дві секції — «Автоматизація енергетичних процесів» та «Стійка енергетика». Дипломами відзначено студентів, магістрантів та аспірантів, чиї доповіді викликали найбільший інтерес і жваві дискусії під час засідань секцій.

Тематика робіт охопила широкий спектр сучасних напрямів — від програмно-технічних комплексів колаборативних маніпуляторів і цифрових двійників до застосування нейронних мереж з фізичним підкріпленням (PINN), мультиагентних систем керування та портативних навчальних стендів. Окремою «родзинкою» секції став виступ студентів 1–3 курсів, які презентували свої розробки в рамках роботи гуртка RoboHUB.

Кафедра вітає всіх учасників із заслуженою відзнакою та дякує науковим керівникам за плідну роботу зі студентами. Бажаємо подальших успіхів у науковій діяльності та нових цікавих ідей!

Детальний перелік відзначених доповідей і керівників — за посиланням.

Сообщение Вручення дипломів учасникам XXIII конференції «Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики» появились сначала на Кафедра автоматизації енергетичних процесів - Кафедра АЕП - КПІ ім. Ігоря Сікорського.