
Сегодня стартапы активно создают решения, которые трансформируют жилые помещения в самые настоящие умные дома: умные дверные замки, звонки, датчики освещения, бытовая техника и многое другое.
По данным консалтингового агентства CBInsights количество сделок на посевном этапе финансирования стартапов по этому направлению выросло с 52% в 2011 году до hd film izle 74% в первой половине 2016 года. При этом увеличилось и число стартапов, которые получают финансирование на начальном этапе своего развития: в 2013 году этот показатель был на уровне 16 компаний, начиная с 2014 года их количество устойчиво находится выше цифры 25 компаний в год.
Эксперты CBInsights составили список 67 самых интересных частных компаний, которые активнее всех остальных создают решения для умных домов. При этом были выделены основные категории в которых осуществляют свою деятельность эти стартапы. Уверены, что эта информация поможет многим предпринимателям увидеть для себя перспективную нишу для бизнеса:
Контроллеры устройств: в то время, как большинство технологичных игроков специализируются на производстве умной техники, стартапы из этой категории создают специальные контроллеры (датчики), контролирующие работу умных устройств. В качестве примера можно привести универсальный пульт управления от стартапа Peel или голосовой помощник Ivee, позиционирующийся как Siri для дома. Обе компании получили инвестиции от венчурных компаний.
Энергетика и ЖКХ: игроки из этого сегмента разрабатывают датчики и технологии мониторинга касательно вопросов экономии воды и энергии. Некоторые стартапы, работающие по этим направлениям, как например Ecobee получили инвестиции от Carrier, а Amazon поддержала Rachio.
Садоводство: здесь игроки специализируются на умных системах полива садов, а также на мониторинге состояния почвы и растений в садах. Один из самых известных стартапов в этом направлении Edyn, привлекший $2 млн. инвестиций в Серии А.
Общие решения для умных домов: эти игроки создают не одно устройство, а системы мульти-устройств, которые автоматизируют отдельные части вашего дома, такие как, к примеру, системы вентиляции ecoVent или комплексы устройств типа Vivint, который привлек $145 млн.
Здоровье: эти технологии помогают владельцам квартир поддерживать уровень их здоровья и активный образ жизни. Тут можно вспомнить умные кровати, которые анализируют качество сна человека.
Роботы: многие стартапы разрабатывают домашних роботов, которые в автоматическом режиме пылесосят полы или выполняют прочие аналогичные функции. Сюда же относится и домашние роботизированные помощники типа Jibo, который суммарно уже привлек $52 млн. инвестиций.
Освещение: системы контроля освещения, ее активности и оттенков в зависимости от времени суток тоже пользуются большой популярностью среди инвесторов.
Мониторинг домашних животных: эти игроки создают системы мониторинга и контроля поведения домашних животных при помощи связи устройств со смартфонами владельцев питомцев. Пока большинство стартапов из этого сегмента находятся на раннем этапе своего развития.
Безопасность: в этой категории происходит разработка датчиков дыма, умных hd film izle звонков или дверных замков. Это одна из наиболее активно растущих сфер направления умных домов.
С полным списком наиболее интересных стартапов и их идей можно ознакомиться здесь:
Нещодавно відбулося урочисте нагородження магістрів нашої кафедри!
Наступні фото підтверджують ті найкращі емоції, які відчували в той день як студенти, так і працівники факультету.

Хартія об’єднання різних учасників ринку в русі «Індустрія 4.0»
Рух «Індустрія 4.0» – це інтеграційна платформа для об’єднання бізнес-асоціацій, спільнот та учасників ринків інформаційно-комунікаційних технологій, промислових систем керування, інжинірингу та машиноприладобудування, науковців та освітян з метою прискореного розвитку українських виробництв з високою доданою цінністю.
Є щонайменше 5 важливих причин чому високотехнологічні сектори мають об’єднатись на єдиній платформі «Індустрія 4.0».
Бачення учасників руху «Індустрія 4.0»
Через 10 років ми бачимо Україну серед високотехнологічних розвинутих країн світу. Україна має виробляти та експортувати не тільки зерно чи метал, але й продукти з високою доданою цінністю. Технології 4.0 в поєднанні з нашим потужним людським капіталом – це один з ключових факторів успіху в реалізації цього бачення. Це те, що допоможе трансформувати українську промисловість та вивести її в ряди кращих економік світу.
Наші принципи співпраці:
1. Повна синхронізація зі світовими трендами 4.0.
2. Фокус на виробництвах з високою доданою цінністю
3. Об’єднання означає конкретні дії в пріоритетних напрямках:
· Просвіта ринку в технологіях 4.0 та ріст культури промислових підприємств
· Взаємодія з європейськими та світовими об’єднаннями в 4.0
· Спільна розробка галузевих дорожніх карт
· Ріст та об’єднання технологічних інноваторів в рамках проектів 4.0
· Всебічне сприяння створенню та розвитку хай-тек та інноваційних кластерів
4. Лідерство за ІТ-сектором
5.Ми погоджуємось з тим, що мова також не йде про ‘back to USSR’: Ми змушені погодитись з тим, що частина з «велетнів промисловості» просто щезне з промислової мапи України. Ми говоримо про те, що рух «Індустрія 4.0» націлений на розвиток малого та середнього бізнесу, а також інноваційних стартапів.
Цей документ є попереднім та виноситься для ознайомлення та публічного обговорення. Виконавча дирекція АППАУ вітає ваші коментарі та пропозиції щодо фінальної версії цього документу. Заяви про можливість приєднання ви можете надсилати на адресу info@appau.org.ua з приміткою «хартія». Обговорення та урочисте підписання документу відбудеться на початку липня в Києві.

В України є інженерне майбутнє!
Завершився перший конкурс учнівської молоді “Автоматизація поряд!”. І це було круто! Конкурсанти показали вражаючі результати: величезна кількість оригінальних ідей, незвичний погляд на звичні речі, фантазія та безмежна інженерна кмітливість у кожній роботі.
Фінал конкурсу пройшов в дружній доброзичливій атмосфері кафедри – без академізму, зайвого пафосу та офіціозу. Інженери спілкувалися з майбутніми інженерами та на рівних обговорювали ідеї, реалізації та перспективи.
Кожна презентація викликала купу запитань та жваве обговорення. І конкурс, який задумувався для ознайомлення учнів із світом автоматизації , швидко перетворився на клуб по інтересах, бо ідеї були дуже цікавими і їх хотілося розглянути якомога детальніше. Тому конкурсанти перевищили всі сподівання – наша молодь може нас приємно дивувати. І це кльово!
У фінал вийшли та вразили матьорих інженерів-автоматчиків:
– Анастасія Тафтай та Інга Манжуленко з роботою “Ok, chess” та зайняли 1-е місце з призом мікрокомп’ютер RaspberryPi

– Ляскович Владислав зайняв 2-е місце та отримав приз – мікроконтролер Arduino

– Жевакін Сергій зайняв 2-е місце та отримав приз – мікроконтролер Arduino

– Каріна Семенко та Панасенко Юрій здобули перемогу у номінації «Найоригінальніша ідея» та кожен з них отримав почесні дипломи з цікавими книжками
– Савінков Нікіта отримав почесний диплом учасника конкурсу «Автоматизація поруч»

Шановні наші фіналісти, Україна чекає на ваш професіоналізм і вірить у ваші здобутки. Слава інженерам!
А ще кафедра дякує консультантам – студентам кафедри, які направляли та допомагали конкурсантам в новій для них справі: Дані Просянікову, Андрюхі Старовойту, Ярику Лукомському та Вані Іващенку. Хай пробачать таку фамільярність сьогодні, бо вже завтра їх будуть кликати на ім’я-по-батькові за професіоналізм та доброзичливість. Ви справились із задачею на відмінно.
Кафедра щиро вдячна своєму випускнику, програмісту, ІТ-контрактору та менеджеру міжнародних проектів Удовенку Сергію Сергійовичу за ідею конкурсу та допомогу в його організації. А також за високотехнологічні й корисні призи переможцям.
Наступного року вийде сиквел. Приєднуйтесь!

С 25 по 27 апреля 2016г. в г.Славутич прошла ПЕРВАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ “Проблемы вывода из эксплуатации объектов ядерной энергетики и восстановления окружающей среды”, INUDECO’16.
Преподаватели и студенты нашей кафедры были активными участниками этого мероприятия. Они вернулись с массой впечатлений и интересных фактов.
В секции «Опыт ликвидации последствий аварий на Чернобыльской АЭС и преобразования объекта «Укрытие» в экологически безопасную систему» интересными были выступления на конференции следующих участников:
– Авария на Чернобыльской АЭС – взгляд через 30 лет. – Носовский А.В., директор Института проблем безопасности АЭС НАН Украины;
– Общие и регуляторные предпосылки Чернобыля – Щербина В.Г., первый директор объекта «Укрытие», почетный гражданин г.Славутича;
– Ядерная опасность объекта «Укрытие». – Высотский Е.Д., зав.отделом Института проблем безопасности АЭС НАН Украины;
– Солнечная активность и Чернобыльская катастрофа. – Филер З.Е., Кировоградский государственный педагогический университет им.Владимира Винниченко.
В секции «Реинтеграция территорий и социальная адаптация населения в связи с прекращением эксплуатации градообразующих предприятий» особенно запомнились выступления:
– Проблемы образования в сфере атомной энергетики в Украине. – Савельев М.В., ст.преподаватель Славутичского филиала НТУУ «КПИ»;
– Экологическая безопасность: миф или реальность? – Мариц Д.А., к-т юрид.наук, доцент, НТУУ «КПИ»;
– Предвидение аварии на Чернобыльской АЭС и ее последствий. – Бугрим В.В., зав.каф. электронных СМИ и рекламы Украинского телерадиопресс института.
Наши преподаватели и студенты тоже принимали участие в конференции. В секциях «Аварийное реагирование на объектах критической инфраструктуры» и «Информационные технологии поддержки снятия с эксплуатации АЭС» выступил преподаватель нашей кафедры – Грудзинский Ю.Е. с темой доклада «К выбору протокола сериализации при разработке коммуникационных модулей SCADA-систем».
В секции «Технологии умного города в ХХI» прозвучал доклад зав.кафедрой Ковриго Ю.М. по теме «Вопросы подготовки специалистов для направления «Технологии умного города в ХХІ веке»», а также доклад студентки кафедры Николаевой Е. по теме: «Перспективы интеграционных процессов информационного пространства городов Украины»
Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології = Industrial Revolution 4.0 + Computer Science for All Initiative
Четверта Промислова Революція / Industrial Revolution 4.0 – це офіціальна політика асоціації промисловців Германії, федерального уряду Германії, керівних органів Євросоюзу. Четверта промисловість / Industry 4.0 – це результат Industrial Revolution 4.0 промисловості.
Перша індустріальна революція – паровий двигун і механізоване мануфактурне виробництво. Друга промислова революція – електрифікація і масове конвеєрне виробництво. Третя промислова революція – комп’ютеризація і інформатизація виробництва. Четверта промислова революція – кібернетизація та інтернетизація промислових і побутових технологій.
Інструментарій Industrial Revolution 4.0 – це комп’ютеризація, програмування та інтернетизація автоматизованого управління. Industry 4.0 – це Internet of Things (IoT) & Internet of Services (IoS).
Computer Science for All Initiative – Ініціатива «Комп’ютерні науки для всіх» – ініціатива президента США, яка передбачає шкільне та інститутське вивчення програмування як четвертої базової комунікативної здатності людини (на додаток до трьох наявних: слухання; мовлення; читання). Ця ініціатива – підгрунтя імплементації рішень Industrial Revolution 4.0.
Кібер-фізична система – основне поняття Industry 4.0 – автоматизована (кібер) реальна фізична система, яка програмується користувачем під визначену функціональність і комунікує з іншими кібер-фізичними системами та користувачами на основі технологій інтернет.
Розумне підприємство / Smart Factory – промислове підприємство майбутнього – кібернетичне підприємство – основа майбутньої Industry 4.0.
Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології – це Industrial Revolution 4.0 на марші. Автоматизація – обов’язкова умова ефективної і безаварійної експлуатації теплоенергетичних агрегатів (технологічних об’єктів управління – ТОУ).
АСУТП – програмно-технічний комплекс (ПТК), який є інструментом оператора-технолога в управлінні ТОУ. АСУТП перетворює ТОУ в АТК – автоматизований технологічний комплекс, який керується людиною або функціонує безлюдно. Сучасний АТК є комп’ютерно-інтегрованою технологією – кібер-фізичною системою, в якій використовуються сучасні комп’ютерні технології (програмування, інтернет, бази даних). Автоматизований Технологічний Комплекс (технологічний процес + автоматизована система управління) – це кібер-фізична система на Smart Factory. АТК як комп’ютерно-інтегрована технологія – це і є технологічна сучасність нашої спеціальності.
АТК як кібер-фізична система – серцевина четвертої промислової революції, що потужно розгортається на наших очах в постіндустріальних країнах. Повністю автоматизоване (тобто вже навіть автоматичне і роботизоване) «розумне» підприємство – основа нової промисловості Industrial 4.0. Інструментарій революції Industrial Revolution 4.0 – це комп’ютеризація, програмування та інтернетизація управління (Internet of Things & Internet of Services).
Industrial Revolution 4.0 визначена промисловістю і урядом Германії (= Євросоюзу) як основний пріоритет технологічної модернізації і технологічних інновацій. В руслі цієї тенденції знаходиться і ініціатива президента США «Computer Science for All Initiative», яка передбачає шкільне та інститутське вивчення програмування як четвертої базової комунікативної здатності людини (на додаток до трьох наявних: слухання; мовлення; читання).