На початку року кафедра традиційно прослухала майбутніх спеціалістів. Студенти захищали свої роботи, показали набуті за 6 років знання у спеціальності, чітко відповідали на питання комісії. Дипломи виконані належним чином, оцінки позитивні.

 

 

Через тиждень випускникам були виготовлені дипломи із додатками європейського зразка. Саме для отримання довгоочикуванного диплому студенти та викладачі зібрались в залі Вченої Ради універститу в головному корпусі. Не забули спеціалісти взяти із собою і фотоапарат:)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бажаємо випускникам знайти достойну роботу з гідною заробітною платою, щоб робота стала хоббі!

 

 

Контролюйте оточення. Керуйте світом!

Інформація в розвинутому світі – найдорожчий і найцінніший товар. Залізо, вугілля, гелій-3 та навіть збройний уран коштують дешевше, ніж знання того, що зробить завтра твій конкурент і як саме тобі отримати перевагу.
Однак ніхто не дасть вам чіткої відповіді, що і коли треба робити. Це – ваша мета і ваша робота. А як це досягти – ми вас навчимо. Дельфійський оракул, Гендальф й Дамблдор завжди говорять загадками. Наука зробить з цього висновки і зробить краще.

Ми почали будівництво нової лабораторії Інтернету речей (Internet of Things, IoT) для того, щоб студенти отримували найновіші знання та навички в ері інформації. Разом ми навчимося збирати інформацію зі smart-пристроїв, фільтрувати та оброблювати її, зберігати й аналізувати. Звичні ентузіастам Arduino, ESP8266, Dallas 18B20, DHT11/22 та промислові гіганти Siemens, Scheider Electric, Unitronics, Honeywell поділяться з вами своїми знаннями, а нечіткі та нейро-алгоритми допоможуть спрогнозувати поведінку підконтрольних вам систем.

У нас буде 6 повноцінних стендів з найновішими Raspberry Pi v3, об’єднаних в єдину мережу з доступом навіть з ваших смартфонів! Ваші рішення і дії будуть видні онлайн, так само як і накази, які ви віддаватимете машинам.

Поки створюється лабораторія та узгоджуються її задачі, ви самі можете взяти в цьому участь. Приходьте, пишіть, діліться своїми ідеями та враженнями. Розкажіть про свої прагнення і разом ми зможемо їх втілити.
Заради розвитку країни, світу, людства і нас.

Лабораторія створюється завдяки ідеям та імпульсам в потрібному напрямку Сергія Сергійовича Вдовенка, якого ми безмежно поважаємо за його м’яку твердість та дипломатичну переконливість. Класно мати такого випускника кафедри й колегу!

Початок року відзначився приємною новиною для нашої кафедри. АТЕП отримала приз глядацьких симпатій від АППАУ.

 

 

 

          

 

“Кафедра, що завжди була поміж кращих національних кафедр АКІТ, цього року продемонструвала ще й справжній характер та амбіції лідерства”,- саме таку характеристику дає Асоціація Підприємств Промислової Автоматизації України.

 

 

Повну версію можна прочитати на сайті АППАУ:  https://appau.org.ua/Krachi-companyi-ta-experty-2016-nominacyi-vid-APPAU

 

24-25 листопада у Львівській політехніці відбулась 2-га конференція ВНЗ, кафедр промислової автоматизації. Участь взяли представники технічних університетів з Покровська (ДонНТУ), Харкова, Вінниці, Кривого Рогу, Одеси, Києва, Івано-Франківська та Львова. Конференція продемонструвала високу мотивацію викладачів до змін в системі просвіти та підготовки кадрів, а також реальні здобутки.

Коротко прокоментуємо найбільш цікаві виступи (з презентаціями можна ознайомитися нижче):

 

1) Зеновій Верес, керівник львівського ІТ-кластеру, менеджер SoftServe, представив проект по запуску 1-го в Україні курсу ІоТ на базі Львівської Політехніки. Запуск нового навчального курсу відбувся в тісній кооперації з представниками ІТ-кластеру, з залученням провідних ІТ-компаній. Важливими рисами проекту є перенесення кращих ІТ-практик в навчальний курс – повна адаптація спеціальностей та профілю спеціаліста до ринкових запитів, формування soft skills від самого початку навчання, менторство під час навчання досвідчених експертів з ринку, формування світогляду та культури підприємництва, надання стипендій кращим студентам від бізнесу, гарантоване проходження практик у львівських ІТ-компаніях і т.п. Сам курс розроблений на методиках кращих технічних університетів США – як MIT, Standford, Berkley, в програму активно впроваджуються сучасні форми – як змішане навчання і т.п.

 

2) Якщо ж ми шукаємо бенчмарк від окремо взятого вендора, то таким наразі є освітні програми PhoenixContact. Їх представила Катерина Литвинко, маркетинг менеджер української філії компанії. Мова про програми як EduNet, TATU Tempus (міжнародна співпраця університетів) та xplore New Automationworld

 

 

3) З точки зору тієї самої інтеграції для ВНЗ важливо розуміти вимоги замовників – і краще з перших вуст. Найбільш важливою в цьому контексті в 1-ий день була презентація представника ПАТ «АрселлорМіттал Кривий Ріг» Олександра Гавриша. АМКР сьогодні впевнено виходить на ще один приклад кращої практики (крім тих, що ми часто згадуємо в 4.0)– коли до формування освітнього стандарту долучається велике підприємство. Так ініціатива АМКР щодо спеціальності «мехатронік» результує в освітній стандарт, який сьогодні де-факто пройшов всі стадії затвердження в МОН (код FMUMET-029).

 

4) Презентація кафедри АТЕП з НТТУ «КПІ» від Павла Новикова ставить планку росту для багатьох інших кафедр АКІТ досить високо. По оснащенню лабораторій сучасними засобами АСУ ТП, кількістю брендів, новаціями в навчально-методичних практиках, згуртованістю та організацією колективу – це, безумовно, одна з кращих кафедр АКІТ. Але назва презентації «Нова кафедра – нові можливості» говорить про більше. АТЕП має головне чого не вистачає іншим кафедрам – вони реально намагаються адаптуватись до ринкових умов. Кафедра постійно відслідковує працевлаштування випускників, має зворотній зв’язок від роботодавців й намагається корегувати відповідно до цього навчальні курси. Сьогодні це, мабуть, єдина (одна з небагатьох) кафедра АКІТ, хто вже активно змінює навчальні плани в сторону 4.0 – кращої вертикальної інтеграції, включення сучасних предметів як MES-системи, BI, інтернету речей тощо. В презентації Павла ясно було видно стратегічний, системний підхід, що також вирізняє кафедру АТЕП – очевидно, що без планування майбутнього не може бути ніякої адаптації до ринку.

 

5) Павло Галкін з ХНУРЕ та Вікторія Воропаєва з ДонНТУ вже отримали назву «групи TATU» – за однойменною назвою проекту. Вони надали 2 різні, але дуже близькі презентації щодо цілей – результатів проекту, а також можливостей кращої інтеграції в міжнародний простір освітян. Павло Галкін значно розширив тематику обмінів оглядом можливостей співпраці embedded systems (спец. 172). А Вікторія Воропаєва представила в деталях розгортання проекту TATU в різних університетах країни.

 

6) Аркадій Шипкоз Одеської національної академії харчових технологій (став «родзинкою» складу спікерів як за віком, так і за завзяттям пояснити аудиторії як потрібно працювати сьогодні зі студентами. ОНАХТ широко практикує сучасні формати залучення молоді до робототехніки. Й досить успішний в цьому. Мова про живе неформальне спілкування, повну відкритість (лабораторії як Coworking Space для молоді), а також включення на 100% можливостей комунікацій через Інтернет.

 

7) Тези АППАУ в презентації Олександра Юрчакабули вже в цілому знайомі більшості учасників – потрібно об’єднуватись, більш проактивно взаємодіяти та комунікувати між собою. Це є проблема №1 ВНЗ і за рік вона кардинально не вирішилась. Тому кажучи про soft & leadership skills як ключові gaps в навичках студентів та інженерів, для АППАУ очевидно, що самі викладачі їх мають демонструвати набагато яскравіше. Їх недостатнє проявлення – одна з причин, чому не запрацював комітет АППАУ «просвіта та підготовка кадрів». З іншого боку не можна не помічати успіхів та здобутків. Серед них – кейси «Pupena San», АМКР, АТЕП-КПІ, а також кейс організації тренінгу ISA 95 про все більш очевидний попит на нові навчальні послуги та продукти. І вже ясно, що після цієї конференції перелік кращих практик можна значно розширювати.

 

 

Головні підсумки конференції

Перший крок до змін в кращій адаптації програм ВНЗ до ринкових умов полягає в тому, щоб включити «механізми простих кроків» й насамперед комунікаційних. Як добре показала дискусія 25.11 розкриття потенціалу кафедр лежить в площині налагодження елементарних комунікацій – і з обох сторін.Зі свого боку АППАУ готова сприяти кращій координації ВНЗ та комунікаціям з ринком, але не робити за них їх власну роботу. Як правильно відмічали виробники Львівщини, просвітній потенціал кожного ВНЗ не співвимірний з людськими ресурсами інших учасників ринку. Яким чином його оптимізувати, для того щоб вивільнити частину ресурсу (людського та часового) для роботи з ринком – це «домашнє завдання» самих кафедр. В тому числі мова йде за пошуки 1 координатора для всієї спільноти ВНЗ (робочий комітет «просвіта та підготовка кадрів») – пошуки його тривають 2-ий рік.

 

–  АППАУ

 

–  Design of intelligent automation equipment in KNURE

–  DonNTU

–  Phoenix Contact

–  IoT business and university partnership

–  Gо to embedded systems and automation engineer

–  ТО АСУТП – АМКР

–  АТЕП

Нещодавно кафедра АТЕП отримала лист подяки за плідну співпрацю зі студенткою 4 курсу, Ніколаєвою Катериною. Влітку вона проходила виробничу практику в компанії “Сіменс Україна”.

Результатом набутих знань виявилась стаття, яка була опублікована в журналі “Мир автоматизации” №3-4. Викладаємо фото з журналу для ознайомлення:

       

По прогнозам экспертов, в 2020 году Интернет вещей преодолеет критическую точку в своем развитии и станет основой инфраструктуры практически во всех областях деятельности. Жизнь большого города и работа предприятия, взаимодействие человека и машины, общественные проекты и забота о благосостоянии каждого гражданина — все это будет происходить на основе данных от “умных” датчиков и устройств. В Cisco подсчитали, что их число через 4 года превысит 50 миллиардов, а эксперты Intel прогнозируют, что к 2030 году к интернету будет подключено уже более 200 миллиардов устройств. Однако, справедливо гордясь этими большими числами, не стоит упускать из виду важный нюанс: переходит ли количество в качество?

Этот философский вопрос вполне актуален для современного рынка, где ценностью является только то, что позволяет быть не на шаг, а на уровень впереди конкурентов. Интернет вещей — именно такое явление: это нечто большее, чем возможность собрать и обработать больше показателей. 33% европейских компаний считают, что IoT кардинально меняет отраслевые стандарты, помогая создавать новые конкурентные преимущества и методы производства. Один из таких инновационных подходов — концепция Индустрии 4.0, зародившаяся в Германии в 2011 году.

Она предусматривает создание промышленных предприятий нового типа, когда постоянный информационный обмен идет на всех уровнях от производственного оборудования до отношений с поставщиками и клиентами, а управляться этот процесс может из любой точки мира. Уже сейчас о своей вовлеченности в Индустрию 4.0 говорят более 130 из 278 опрошенных немецких предприятий, в том числе лидеры немецкой экономики: Bosch, Siemens, ThyssenKrupp, Wittenstein, BASF SE и другие компании, включая SAP. Европа до 2020 года инвестирует в Индустрию 4.0 порядка 140 миллиардов евро в год, но победное шествие Индустрии 4.0 не ограничивается Старым Светом: в 2014 году США по примеру Германии создали некоммерческий консорциум Industrial Internet во главе с такими лидерами промышленности, как General Electric, AT&T, IBM и Intel.

С одной стороны, Индустрия 4.0 логично продолжает путь от покорения энергии воды и пара (Индустрия 1.0), силы электричества (Индустрия 2.0) и электронного интеллекта (Индустрия 3.0). С другой — дает возможность любому предприятию присоединиться к современным инновациям, используя глобальный опыт.

Как известно, по мере развития технология становится более доступной — в случае с IoT стоимость одного “умного” датчика всего за 5 лет снизилась с 20 долларов до 0,5 доллара и продолжает уменьшаться.

Благодаря этому доступ к ней могут получить страны с самым разным экономическим укладом, а отраслей, где такие решения применяются, становится все больше. Будь то ритейл или ЖКХ, энергетика или транспорт, производственные компании или государственные ведомства — глобальный список успешных проектов в сфере IoT расширяется с каждым годом.

Например, в транспортной отрасли выгоду от IoT получают и частные пользователи, и крупные грузоперевозчики. В порту Гамбурга, одном из важнейших транспортных узлов Европы, с помощью мобильных технологий и Интернета вещей удалось усовершенствовать транспортную инфраструктуру без капитальной ее перестройки. Теперь там не только успевают обработать больше грузов, но и получают дополнительный доход от сервисов для отслеживания транспорта: к ним подключаются логистические компании.

Все больший интерес у мировых производителей автомобилей находит концепция ConnectedCar: машины “подсказывают” водителям, где находится ближайшее парковочное место, проверяют использование ремней безопасности, выбирают наиболее экономный режим расхода топлива, могут построить наиболее оптимальные маршруты, исходя из предпочтений владельца и пассажиров. Прототипы таких машин уже создали Mercedes, Volvo, SEAT и другие лидеры мирового автопрома. Например, Mercedes с помощью решения SAP HANA тестирует надежность двигателей: на каждый из них установлено около 100 датчиков, а система позволяет в реальном времени обрабатывать более 30000 показателей в секунду, повышая безопасность автомобиля. А легендарные мотоциклы Harley Davidson благодаря усовершенствованной технологии производства теперь собираются всего за 6 часов вместо 3-х недель, причем благодаря радиометкам на деталях и оборудовании каждый мотоцикл выходит с конвейера, полностью настроенный под требования своего будущего владельца. Внимание к потребностям клиента приносит финансовую выгоду — акции компании с 2009 по 2015 год выросли более чем в 7 раз.

Сервисный подход оправдывает себя и в b2b-сегменте, где все больше распространяются контракты полного цикла, такие как у компании Boeing. Она обслуживает военно-транспортные самолеты С-17 в рамках долгосрочного контракта, в котором заказчик платит за готовность авиационной техники, а не за конкретные запасные части и сервисы. Благодаря такому подходу за 7 лет (с 2004 по 2011 год) стоимость летного часа самолетов С-17 сократилась на 29%, что дало заказчику возможность сэкономить более $1 млрд, а самой авиакомпании — снизить операционные затраты за 6 лет на $64 млн.

В “умную” инфраструктуру, объединяющую миллионы датчиков, общую сеть и мощные аналитические инструменты, сегодня инвестируют и ведущие мегаполисы мира, создавая основу для стабильного развития, безопасной и удобной жизни. В Нью-Йорке с помощью датчиков контролируется система вывоза мусора; в Бостоне с помощью мобильного приложения каждый водитель может сообщить о неисправности дорожного полотна или аварии, помогая городским службам оперативно на них реагировать. В Копенгагене установлено более 20 000 уличных фонарей, работающих на источниках возобновляемой энергии. А крупнейшая итальянская энергокомпания Enel SpA оснастила более 31 млн домохозяйств “умными” счетчиками. Инвестиции 2,1 млн евро окупились за 4 года: было выявлено более 2 млн злостных неплательщиков, а добросовестным домовладельцам энергоснабжение стало обходиться почти вдвое дешевле, к тому же оборудование устанавливалось бесплатно.

А компания Alliander (Нидерланды) с помощью IoT и платформы SAP HANA проводит оперативный мониторинг всей своей сети: более 85000 км линий электропередач и 37000 км газотранспортных линий, обеспечивающих энергией 3,5 млн потребителей. В режиме реального времени отслеживается потребление энергии, разрабатываются разные сценарии загрузки сети, а на основе получаемых данных планируются ее ремонты и модернизация.

Аналогичный подход может быть востребован и в сельском хозяйстве: датчики, установленные в почве, собирают информацию об освещении, влажности, температуре. На основе исторических данных можно делать прогноз осадков и урожайности, выбирать правильный режим полива и внесения удобрений. Для контроля состояния посевов, местонахождения стад или уборочной техники все шире используются беспилотные летательные аппараты, а оснащение сельхозтехники умными датчиками позволяет повысить точность посевов и сбора урожая, экономить топливо. Выгоды таких решений уже оценили фермеры Австралии, Шотландии, Южной Африки.

 

Если верить отчетам EMC и IDC, мир становится глобальной цифровой фабрикой, которая к 2030 году будет производить беспрецедентный объем информации — 44 зеттабайта.

При всей сложности взаимодействий “умных” машин, инфраструктуры и данных в центре этого процесса остается человек.

Решение всегда за ним, а умные машины и датчики помогают принять его точнее и быстрее: по оценкам SAP, более 95% запросов в информационных системах будут выполняться в считанные миллисекунды, помогая ускорить разработки новых изделий, привлечь лучших поставщиков и укреплять отношения с клиентами. Это создает уникальные возможности для глобального сотрудничества и развития локальных производств. Вот почему IoT — это больше, чем датчики и данные: он может уже в ближайшие годы стать инструментом “гиперподключенности” предприятий к производственному процессу, охватывающему весь мир.

Подводя итог всему вышесказанному, технология Интернета вещей обладает неограниченным потенциалом, который позволяет как государственному сектору, так и бизнесу выходить на новый уровень развития. IoT способен объединять индустрии и государства в единый эффективный механизм, где все участники смогут добиться поставленных целей. Бизнес сможет стремительно увеличивать свою конкурентоспособность, а государственный сектор — оптимизировать работу с инфраструктурой и по-новому взаимодействовать с гражданами.

 

Источник:  https://delo.ua/tech/internet-veschej-kakoe-buduschee-sozdajut-umnye-ustrojstva-323334/?supdated_new=1475480954 © delo.ua

Карта рынка Умных домов от CBInsights: игроки, идеи, технологии.

Сегодня стартапы активно создают решения, которые трансформируют жилые помещения в самые настоящие умные дома: умные дверные замки, звонки, датчики освещения, бытовая техника и многое другое.

По данным консалтингового агентства CBInsights количество сделок на посевном этапе финансирования стартапов по этому направлению выросло с 52% в 2011 году до hd film izle 74% в первой половине 2016 года. При этом увеличилось и число стартапов, которые получают финансирование на начальном этапе своего развития: в 2013 году этот показатель был на уровне 16 компаний, начиная с 2014 года их количество устойчиво находится выше цифры 25 компаний в год.

Эксперты CBInsights составили список 67 самых интересных частных компаний, которые активнее всех остальных создают решения для умных домов. При этом были выделены основные категории в которых осуществляют свою деятельность эти стартапы. Уверены, что эта информация поможет многим предпринимателям увидеть для себя перспективную нишу для бизнеса:

Контроллеры устройств: в то время, как большинство технологичных игроков специализируются на производстве умной техники, стартапы из этой категории создают специальные контроллеры (датчики), контролирующие работу умных устройств. В качестве примера можно привести универсальный пульт управления от стартапа Peel или голосовой помощник Ivee, позиционирующийся как Siri для дома. Обе компании получили инвестиции от венчурных компаний.

Энергетика и ЖКХ: игроки из этого сегмента разрабатывают датчики и технологии мониторинга касательно вопросов экономии воды и энергии. Некоторые стартапы, работающие по этим направлениям, как например Ecobee получили инвестиции от Carrier, а Amazon поддержала Rachio.

Садоводство: здесь игроки специализируются на умных системах полива садов, а также на мониторинге состояния почвы и растений в садах.  Один из самых известных стартапов в этом направлении Edyn, привлекший $2 млн. инвестиций в Серии А.

Общие решения для умных домов: эти игроки создают не одно устройство, а системы мульти-устройств, которые автоматизируют отдельные части вашего дома, такие как, к примеру, системы вентиляции ecoVent или комплексы устройств типа Vivint, который привлек $145 млн.

Здоровье: эти технологии помогают владельцам квартир поддерживать уровень их здоровья и активный образ жизни. Тут можно вспомнить умные кровати, которые анализируют качество сна человека.

Роботы: многие стартапы разрабатывают домашних роботов, которые в автоматическом режиме пылесосят полы или выполняют прочие аналогичные функции. Сюда же относится и домашние роботизированные помощники типа Jibo, который суммарно уже привлек $52 млн. инвестиций.

Освещение: системы контроля освещения, ее активности и оттенков в зависимости от времени суток тоже пользуются большой популярностью среди инвесторов.

Мониторинг домашних животных: эти игроки создают системы мониторинга и контроля поведения домашних животных при помощи связи устройств со смартфонами владельцев питомцев. Пока большинство стартапов из этого сегмента находятся на раннем этапе своего развития.

Безопасность: в этой категории происходит разработка датчиков дыма, умных hd film izle звонков или дверных замков. Это одна из наиболее активно растущих сфер направления умных домов.

С полным списком наиболее интересных стартапов и их идей можно ознакомиться здесь:

https://www.cbinsights.com/blog/smart-home-market-map-company-list/?utm_content=35962828&utm_medium=social&utm_source=twitter