Є чим пишатися!

Завершився відбірковий етап міжнародного конкурсу студентських проектів Xplore New Automation Award, організований німецькою корпорацією і добрим другом кафедри Phoenix Contact. 160 кращих технічних ВУЗів світу подають туди свої ідеї, спрямовані на вирішення задач smart-заводів, розумних міст та взаємодії з навколишнім середовищем. Кількість заявок обмежена лише фантазією студентів.

 

Вимогливе жюрі, серед якого топ-менеджери корпорації, видатні науковці та досвідчені інженери, відбирають 100 кращих проектів і допомагають їх реалізувати. Ці проекти фінансуються Phoenix Contact, а студенти реалізуватимуть свої ідеї на надсучасному обладнанні у дружньому професійному середовищі. Це неймовірна можливість проявити себе та створити своїми руками щось нове, цікаве, корисне і прогресивне!

І цього року серед сотні кращих студентських команд аж дві наші! Це вражає, захоплює і однозначно доводить, що Україна має безмежний потенціал у високоінтелектуальних галузях.

Ми раді, що цей “потенціал” зараз навчається у нас і разом з нами. Значить, ми все робимо правильно.

Успіхів вам, майбутня технічна еліта нації!

25–27 квітня 2017 року у м.Славутич в рамках заходів з відзначення 30-річчя міста відбулась ІІ Міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO.

Конференція проводиться з метою розгляду проблем та перспектив, підвищення рівня ефективності науково-практичних досліджень, налагодження співпраці та обміну досвідом щодо зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та поводження з радіоактивно відходами та відпрацьованим ядерним паливом, впровадження новітніх інформаційних технологій у розвиток м. Славутич та поточну діяльність ЧАЕС. В контексті техногенних катастроф у Чорнобилі (1986 р., Україна) та Фукусімі (2011 р., Японія) викликами сьогодення є реінтеграція територій та соціальна адаптація постраждалих осіб, відновлення навколишнього середовища.

 

                  

 

 

 

       

В роботі конференції взяла участь делегація кафедри АТЕП у складі ст. викладача. Грудзинського Ю.Є., а також студентів 5 курсу Харченко Дениса та Лукомського Ярослава. Під час роботи конференції студенти представили свої доповіді:

Харченко Денис виступає з доповіддю “Кібербезпека промислових систем. Оцінка ризиків та способи їх мінімізації”:

                                                                                                    Лукомський Ярослав оголошує результати своїх досліджень на тему “Бездротовий моніторінг технологічних об‘єктів управління на основі технології сенсорних мереж”:

У кінці першого дня конференції делегати побували у музеї м. Славутич, де ознайомилися з експозицією, присвяченою героям Чорнобиля та сьогодення:

                                                       

                                                                                                                

                                                                                                                                                                                                    

27 квітня делегати Конференції мали змогу побувати на ЧАЕС та в м. Прип‘ять. Тяжке враження справляє покинуте людьми місто, та надає наснаги те, що незважаючи на поточний стан справ, Україна здійснила будівництво захисного Конфаймента над четвертим енергоблоком і починає процедуру його розбору та захоронення.

                                        

                                                                                      

                                                                                                                           

                                                         

 

 

          Оргкомітет відзначив, що доповіді представників кафедри було представлено на двох секціях конференції. Кожного з учасників конференції було нагороджено сертифікатом.

          Під час перебування у м. Славутич представники кафедри познайомилися з історією міста, студентами філії нашого університету, а також відвідали Чорнобильську АЕС і м. Прип’ять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Компанія “Ventservice” звернулася до нашої кафедри стосовно практики, стажування і працевлаштування студентів та випускників. Ця компанія є лідером з виробництва вентиляційних систем на ринках України, Білорусії, Казахстану та Азербайджану. Входить в групу компаній AeroStar, що об’єднує сім великих самостійних підприємств, які знаходяться в п’яти країнах.

 

 

 

 

 

 

 

Ми не могли не скористатися цією можливістю, тому студенти кафедри з радістю прийняли запрошення. І, звичайно, зробили фото з екскурсії 🙂

 

 

 

 

 

 

“Ми постійно розширюємо наші кордони і виходимо на міжнародні ринки, тому пропонуємо студентам Вашого навчального закладу взяти участь у проекті під назвою “Академія AeroStar” і йти вперед дорогою успіху разом з нами!” ,- пишуть у листі представники компанії.

 

Для проходження практики рекомендується відправляти резюме на e-mail: ip@ventservice.com.ua, щоб не прогавити можливість стати частиною компанії Ventservice та набиратися досвіду у дружньому колі молодих фахівців.

Все почалося із ідеї фенікційців* оживити свій виставковий стенд. І вони зробили правильний вибір, коли звернулись в гніздо нових ідей і вільнолюбства – в універи. Де ж іще знайти натхнення і новий погляд на стару проблему, правда?:)

Ми, як повноправний член міжнародної освітньої мережі EduNet, а заодно досить таки непогана кафедра, з гідністю прийняли цей виклик. Ну, як з гідністю… Покривились, почухали потилицю і прикинули, скільки проблем нам може принести таке заняття – це ж стенд мало того, що придумати треба, а й зробити потім! А у нас пари, бюрократія, атестації, оболонська система навчання і ще купа резервних відмазок. Це вже пізніше ми гордо стали на повен зріст і почали своє сходження на вершину прогресу.

Але коли немає вибору, бо марку треба тримати, – це вже непоганий вибір.

З такими думками і почалась формуватися класна команда студентів. Сформувалася і почала думати, що б таке замутити, щоб і користь була, і виглядало добре, і робити цікаво було. Мою ідею зробити на стенді квест із використанням обладнання Phoenix Contact нещадно розкритикували, розірвали і викинули у смітник. І це було правильним рішенням, бо хто де бачив топ-менеджера компанії, що шариться по виставці, вишукуючи відповіді на каверзні питання? Тому я навіть не ображатимусь на них за бунт проти моєї ідеї.

Але святе місце пустим не буває, і замість квесту прийшов інший проект – комп’ютерна гра з давніх давен, але на новій платформі. Ми вирішили зробити власний тир в антуражі дикого заходу, із бандитами та офіціянтками. Прообразом для неї стало завдання на лабораторну роботу по програмуванню контролерів Siemens. Так, ми програмуємо ігри на контролерах посеред лабораторних робіт!

А потім були обговорення, дискусії, суперечки і компроміси по геймплею, персонажам, реалізації, фішкам і фічам. Фенікси підігнали нам потрібне обладнання і навіть пару світлових колон. Вони не знадобилися, але приємний осад залишився. Персонажі з’явились завдяки віртуозному володінню фотошопом й гугл-картинками, а ожили з допомогою промислової web-орієнтованої SCADA. Вона в нас буде частиною нової лабораторії Internet of Things, а поки що допомагає відстрілювати бандитів на Дикому заході. Так майстерна робота команди толкових студентів породила новий хіт ігрової індустрії.

І накінець прийшла пора явити наше мистецтво світові. Наш проект стоїть на стенді одного зі світових лідерів промислової автоматизації і самою своєю суттю стирає кордони між людьми і компаніями. Де ще ви можете пограти разом з директорами, топ-менеджерами, начальниками відділів та керівниками заводів без уваги на їх статус?

Тут лише гра, лише живі емоції і жодного пафосу. Гра заради задоволення, заради самого процесу. А те, що вона зібрана на крутому не призначеному для цього промисловому обладнанні – то це приємна дрібниця і заслуга команди творців.

Юля, Ярік, Ілля, Валік, Захар – ви класні. Я отримав величезне задоволення від роботи разом з вами над цим проектом. У вас вистачило сил і сміливості показати дорослу автоматику з цікавої сторони, використавши купу професійних знань і власну фантазію.

І це було реально круто!

Пардоньте, це було нереально круто!!

Олександр Степанець, доцент кафедри АТЕП.

Стояв поруч, поки команда творила шедевр.

*Фенікси – міжнародна корпорація Phoenix Contact, яка є одним з провідників Industry 4.0 в Німеччині і всьому світі. І це наші друзі.

 

Google Blockly – кандидат №1 на роль основного языка программирования для Четвертой Промышленной Революции

Новый визуальный язык программирования Google Blockly позволяет создавать программы вообще без ввода каких-либо символов или текста.

Разработка здесь осуществляется из широкого набора типовых лего-блоков, логическая композиция и соединение которых позволяет реализовывать заданную алгоритмическую функциональность программы. Технически сам этот визуальный язык реализован на JavaScript и позволяет составлять такие визуальные программы прямо в своем браузере, просто перетаскивая и компонуя в логические цепочки функциональные блоки, после чего такая программа может быть скомпилирована в более традиционный целевой язык, такой как JavaScript, Dart или Python.

Google Blockly – это открытый OpenSource-проект, который выпущен под лицензией Apache License 2.0. Чтобы подчеркнуть то, что пока это только «демонстрация концепции и не более того», данный релиз не распространяется в традиционном виде отдельного файла (тарболла) с исходниками.

Главные особенности Blockly

Создатели Blockly выделяют в нём два принципиальных момента подсвечивающих его на фоне множества других VPL-языков. Во-первых, это сильный акцент на визуальной составляющей разработки; по аналогии с высокоуровневыми языками предложено называть подобный тип языков «сильно-визуальными» (все лего-подобные языки).

Такой подход исключительно востребован для новых сенсорных устройств, где ввод традиционного текста затруднён, кроме того такая форма программирования, как показывает опыт, имеет гораздо более легкий порог вхождения, в частности программы на Google Blockly составляют даже дети. С учетом самых серьёзных намерений по его развитию со стороны Google, этот язык имеет очень интересные перспективы на будущее.

Второй принципиальный момент в нем – это возможность компиляции на более традиционный язык программирования на выбор, что создает условия для реализации самых разных подходов по дальнейшему программированию. Например, отдельные части программы могут очень быстро создаваться на Google Blockly, затем после компиляции, например в Python, исходный код такой программы может быть доработан уже на Python, или даже вставлен в уже готовый проект в целях его расширения.

В последнем случае приводится пример возможностей расширения Gmail для создания фильтрации своих писем на Google Blockly.

Листинг типичной программы на Blockly

При этом текущее временное ограничение языка – он не предназначен для создания больших приложений. Пока область его применения – небольшие сервисные скрипты, содержащие сложную логику и многократно вложенные логические и циклические конструкции, которые, по мнению специалистов Google, реально проще составлять именно на сверхнаглядном Blockly.

Отдельно подчеркивается, что в следующих версиях этого визуального языка планируется существенно расширить его семантику, что по заверениям Google сделает его возможности сопоставимыми с традиционными языками программирования. Отсюда важный вывод и отличие от других VPL’ов – не следует рассматривать этот язык лишь как обучающий – в будущем планируется создание полноценного мультиплатформенного языка программирования на его базе.

Именно по причине будущего расширения этого языка принято решение не использовать подход упаковки логики в уже распространенные условно-символические программные схемы (data-flow metaphor languages), так как эксперименты показали, что такой устаревший способ представления тяжело поддается его расширению и поэтому, к сожалению, применим исключительно к узкоспециализированным областям программирования.

Пробуем Blockly на вкус

Сама Google предлагает всем поразмяться в языке Blockly на примере типичной задаче для событийно-ориентированного семейства языков – прохождении лабиринта, для решения которой уже развернута соответствующая рабочая web-среда. Но прежде чем браться за лабиринт, мы в качестве исходной точки представим традиционное приложение «Hello World».

Вход в рабочую среду редактора среды разработки Blockly можно найти вот здесь.

Будем считать, что, увидев привычное «Hello World», наша психика адаптировалась к новому языку (как минимум мы дали ей шанс), поэтому поднимаем планку выше – пишем небольшой скрипт, который распечатывает содержимое им же сгенерированного списка.

Теперь приведем автогенерацию этого же кода на JavaScript:

var message;

var Alist;

var x;

message = ‘This is Blockly in Action’;

Alist = [‘Start of Alist’, 66, [message.length, Math.sin(90 / 180 * Math.PI), ‘End of sublist’]];

window.alert(message);

for (var x_index in Alist) {

x = Alist[x_index];

window.alert(x);

}

window.alert(‘Thats All Folks’);

А теперь, собственно – обещанный лабиринт, вход в который можно найти здесь. Ниже приведен листинг варианта решения прохождения лабиринта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16 березня 2017 в Києві відбувся «Форум лідерів АСУТП». Це професійна тусовка №1 керівників організацій на ринку промислових АСУ та ІТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

День був насичений виступами спікерів (у тому числі, Батюк С.Г. з презентацією «Розвиток та тенденції  SCADA / MES»)  та наприкінці роботою у команді.

 

Представники нашої кафедри (Новіков П.В., Некрашевич О.В.) потрапили у команду «Освіта», яка мала за короткий проміжок часу узгодити з іншими представниками ВНЗ відповіді на три ключові питання: статус у цій галузі, подальші кроки та майбутні партнерські ініціативи. З чим ми дуже швидко впоралися:)

 

 

Участь в форумі дала поштовх до розвитку нашої кафедри та деякі професійні контакти для майбутніх спільних проектів.

 

https://youtu.be/LOBcubmCMk8
Даниил Просяников с ТЭФ рассуждал с абитуриентами о : 
– окружающих нас технологиях и роли автоматизации в них ;
– четвертой промышленной революции ;
– новых вызовах, грядущих будущим поколениям специалистов ;
– где в КПИ можно попробовать поавтоматизировать и поуправлять всем подряд.