Про нові світові тренди, що несуть сучасні інформаційно–комунікаційні технології говорять весь час і давно. Останнє десятиліття звучать терміни як Smart або Digital Factory та Digitalization (всього і вся).

Насправді, діджиталізація – як проникнення цифрових технологій, автоматизації та ІТ на всі рівні життя та економіки почалась ще в минулому столітті і триває й досі. Але те, що останніми роками німці та американці привнесли абсолютно нового – це певне переосмислення того, як компанії ведуть бізнес. Горизонтальна та вертикальна інтеграція ІТ, поєднання різних технологій, створення нових кібер-систем та штучного інтелекту змінює бізнес-моделі та способи ведення бізнесу.

В 2018 році в Україні створена Національна стратегія Індустрії 4.0, а також платформа Industry4Urkaine , як об’єднання промислових та хайтек асоціацій, органів державної влади, науки та освіти, громадських організацій. Стратегічні цілі, вони ж – засади приєднання відображені в Маніфесті платформи.  В 2020-21 рр Indusrty4Ukraine зміцнила свої позиції  на рівні відносин з державними органами й просунулась в реалізації стратегічних проектів розвитку, похідних від нашого Маніфесту. В 2021 ми значно просунулись в реалізації програми кластерного розвитку національного рівня, адаптували й фактично розпочали вровадження методики EDP смарт-спеціалізації в 5 регіонах, створили новий комітет сталого розвитку, провели заходи  EU IndustryDays в 3-х регіонах країни. Також вже є перша інституційна перемога – Кабмін завтердив постанову №750 про Центри Індустрії 4.0 й окремі регіони вже розпочали її застосування.

На підставі цього можна зробити висновок, що бути студентом та випускником кафедри АТЕП надає всі можливості очолити рейтинг найбільш популярних та затребуваних професій не тільки в Україні, а й у світі. Будь в тренді, будь частиною команди!

https://www.industry4ukraine.net/

https://appau.org.ua/

https://industry4-0-ukraine.com.ua/

Події останніх років сформували термін «Пандемічний розвиток технологій» – надшвидке прискорення автоматизації у різних галузях.

Представимо Вам топ тенденцій зі звіту Всесвітнього економічного форуму:

Отже,
1. У найближчі 5 років до 50% зросте доля автоматизації на сучасному виробництві та логістичних підприємствах.

2. Вже у 2025 році на підприємстві людина та машина будуть працювати на рівних та стануть звичними:
   – ефективні цифрові технології;
   – електронна комерція, як основний вид збуту товарів та послуг;
   – можливість обробляти гігантські обсяги інформації;
   – штучний інтелект;
   – програмні роботи;
   – хмарні рішення.⠀
   3. Такі тенденції ліквідують 85 млн робочих місць по всьому світу. Проте, на думку експертів ВЕФ, до 2025 року буде створено 97 млн нових посад. Експерти очікують зростання попиту на фахівців: аналітики даних, спеціалісти зі штучного інтелекту та машинного навчання, цифрового маркетингу та автоматизації.
3. Це лише гібридна перехідна модель, а роботи будуть виконувати дедалі більшу частину дій.

Тому вже зараз обираючи професію враховуй всі можливості очолити рейтинг найбільш популярних та затребуваних професій у світі. Приймай участь в розробці нових технологій, технологій майбутнього!

Джерело: Kapelou, TM ILS

Цифрова трансформація – це зміна системи управління компанії та бачення її розвитку за допомогою цифрових технологій, які тепер впливають на стратегії, моделі, операції, продукти, маркетингові підходи та цілі.

Це загальний термін, який використовується у різних сферах та галузях. Наприклад:

• у споживчому просторі – підривні* технології змінили спосіб доставки медіаконтенту до споживачів (напр., Netflix, Uber);
• в бізнесі – мобільні платіжні програми вплинули на спосіб споживання банківських послуг фізичними особами та підприємствами;
• у промисловості – підривні технології змінюють підходи до експлуатації, налагодження та обслуговування обладнання.

*підривні (disrupted) технології – це не щось погане чи руйнівно-вибухово-підриваюче. Це технології, які зненацька колосально впливають на наше життя. Як компас, винайдення якого змінило мореплавство назавжди.

Всі ці галузі ґрунтуються на приєднанні до інтернету: споживач-споживач, споживач-постачальник послуг, бізнес для споживача, обладнання-система та інші фізичні речі. Стрілки на рисунку показують хронологію розвитку цих типів цифрової трансформації. Кінець стрілок відображає сьогодення, а їх товщина – показник впливу на ринок.

Як бачите, у промисловому секторі очікуються найсмачніші результати.

У книзі наводяться загальний огляд цифрової трансформації в промисловості та кращих результатів, до яких прагнуть підприємства, що стають на цей шлях. Також висвітлюються:

• бізнес-фактори (розділ 1),
• ключові технології (розділ 2),
• фактори благонадійності (розділ 3),

які лежать в основі цього шляху.

Цифрова трансформація – не проєкт. Це стратегія, шлях, заснований на баченні і керований цілеспрямованою програмою, яка, в свою чергу, є набором взаємопов’язаних довгострокових заходів.

Ця книга, видана Industrial Internet Consortium, буде корисна управлінцям, які задіяні в розробці стратегії цифрової трансформації підприємства, та технічним керівникам, яким потрібно визначити та оцінити, як технології можуть полегшити шлях цифрової трансформації. Крім того, ми орієнтуємось на керівників сфер управління ризиками, безпеки та охорони праці, відповідальних за впровадження заходів щодо захисту та мінімізації наслідків впливу збоїв, атак, помилок впродовж цього шляху.

Скачати білу книгу «Цифрова трансформація в промисловості» українською. Без реєстрації та SMS.

Оригінальний матеріал Digital Transformation in Industry White Paper на сайті IIC:

https://www.iiconsortium.org/pdf/Digital_Transformation_in_Industry_Whitepaper_2020-07-23.pdf

Вересень – якраз пора починати думати про опалювальний сезон та енергетику.

Ми думаємо на роки вперед.

Кафедра АТЕП, з-поміж 230 провідних світових вчених з 22 країн, долучилася до вже 7-ї Міжнародної конференції «Smart Energy Systems», яка проходила в столиці Данії Копенгагені.

Співробітники та аспіранти кафедри Автоматизації теплоенергетичних процесів Володимир Волощук, Олександр Пупена, Олександр Степанець, Анастасія Захарченко та Олена Некрашевич представили роботу на тему «Ексергетичне діагностування теплоенергетичних систем із застосування цифрових двійників». На основі цифрового двійника теплонасосної установки автори запропонували застосування ексергетичного підходу для діагностування стану обладнання системи в процесі її експлуатації.

Змішаний очно-онлайновий формат дозволив не пропустити жодної цікавої доповіді, поспілкуватися з цікавими людьми та обмінятися перспективними контактами. Вчених на цьому заході цікавили різні питання, зокрема:

• Засоби та методології аналізу «розумних» енергетичних систем;
• Інфрастурктура та можливості акумуляції в «розумній» енергетиці
• Інтегровані енергетичні системи та «розумні» мережі;
• Інституційні, організаційні реформи та радикальні технологічні зміни для створення «розумних» енергетичних систем;
• Енергозбереження в електроенергетичному секторі, в будівлях, транспорті та промисловості;
• Концепції 4 покоління централізованого теплопостачання, майбутні технології виробництва і транспортування енергії для систем централізованого теплопостачання;
• Електрифікація транспорту, теплозабезпечення та промисловості;
• Виробництво, технології та використання електропалива в майбутніх енергетичних системах;
• Планування та організаційні виклики для «розумних» енергетичних систем та централізованого теплопостачання;
• Геоінформаційні системи (ГІС) для енергетики систем, планування теплозабезпечення та централізованого теплопостачання
• Компоненти та системи централізованого теплопостачання, енергетика ефективність, електрифікація та електропаливо;
• Відновлювані джерела енергії та вторинні джерела тепла для централізованого теплопостачання.

Тип програми магістра: Освітньо-наукова (денна форма)

Рекомендовано:
1 Матиящук В.А. Рекомендовано (бюджет) — 201.925
2 Семацька А.А. Рекомендовано (бюджет) — 196.675
3 Гаврилова О.Д. Рекомендовано (бюджет) — 191.310

Допущено:
4 Геращенко О.О. Допущено — 183.545
5 Стельмах В.Р. Допущено — 181.730
6 Христенко Д.О. Допущено — 179.575
7 Перегуда К.Д. Допущено — 178.945
8 Ващенко І.В. Допущено — 175.030
9 Плескач О.А. Допущено — 162.145
10 Кірєєв М.О. Допущено — 159.680
11 Шиндилюк М.В. Допущено — 159.270
12 Шишков Б.А. Допущено — 150.720

Тип програми магістра: Освітньо-професійна (денна форма)

Рекомендовано:
1 Матиящук В.А. Рекомендовано (бюджет) — 201.925
2 Семацька А.А. Рекомендовано (бюджет) — 196.675
3 Гапонова Є.В. Рекомендовано (бюджет) — 195.130
4 Гузь Д.Р. Рекомендовано (бюджет) — 191.630
5 Гаврилова О.Д. Рекомендовано (бюджет) — 191.310
6 Лобзов Н.С. Рекомендовано (бюджет) — 191.175
7 Лядишев Д.К. Рекомендовано (бюджет) — 184.230
8 Головатий М.С. Рекомендовано (бюджет) — 183.760
9 Геращенко О.О. Рекомендовано (бюджет) — 183.545
10 Стельмах В.Р. Рекомендовано (бюджет) — 181.730
11 Христенко Д.О. Рекомендовано (бюджет) — 179.575
12 Перегуда К.Д. Рекомендовано (бюджет) — 178.945
13 Білека Я.О. Рекомендовано (бюджет) — 175.830
14 Ващенко І.В. Рекомендовано (бюджет) — 175.030
15 Кісуркін К.Є. Рекомендовано (бюджет) — 172.955
16 Сарафанніков О.В. Рекомендовано (бюджет) — 172.950
17 Ковальчук В.О. Рекомендовано (бюджет) — 166.250
18 Плескач О.А. Рекомендовано (бюджет) — 162.145
19 Демченко М.К. Рекомендовано (бюджет) — 162.130
20 Кірєєв М.О. Рекомендовано (бюджет) — 159.680

Допущено:
21 Шиндилюк М.В. Допущено — 159.270
22 Шишков Б.А. Допущено — 150.720
23 Федчук В.О. Допущено — 148.425
24 Карасьов О.Р. Допущено — 147.150
25 Мелинівський А.В. Допущено — 143.475
26 Прохоренко Я.В. Допущено — 127.900
27 Тарасенко О.А. Допущено — 127.635
28 Кривець В.В. Допущено — 119.350

Тип програми магістра: Освітньо-професійна (заочна форма)
Рекомендовано:
1 Семацька А.А. Рекомендовано (бюджет)
2 Гаврилова О.Д. Рекомендовано (бюджет)
Допущено:
3 Геращенко О.О. Допущено
4 Перегуда К.Д. Допущено
5 Білека Я.О. Допущено
6 Ващенко І.В. Допущено
7 Шиндилюк М.В. Допущено
8 Тарасенко О.А. Допущено

Шановні абітурієнти, якщо ви рекомендовані на бюджет, але маєте бажання додатково брати участь у конкурсі на контракт для навчання на кафедрі автоматизації теплоенергетичних процесів за спеціальністю 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», в особистому електронному кабінеті навпроти визначених заяв на контракт потрібно поставити відповідну позначку.

Для подачі документів чекаємо вас за адресою: м. Київ-56, вул. Політехнічна, 6, корпус №5.

У іншому разі ваші заяви для участі у конкурсі на контракт будуть автоматично анульовані після зарахування на бюджет!

https://vstup.edbo.gov.ua/

Ми багато уваги приділяємо практичній частині підготовки інженерів. У нас одні з найкрутіших технічних лабораторій України, де стоїть обладнання світових лідерів, наші викладачі мають за плечима реалізовані проєкти, розвивають науку і консультують компанії. Це дозволяє нам бути «в тємі» і прогнозувати цінність знань на роки вперед. Потім ми все це пакуємо в навчальні плани, курсові роботи та творчу інженерну діяльність, з якою вам доведеться мати справу. Ми щороку коректуємо ці плани, оновлюємо дисципліни, спілкуємося з бізнесом про їхні потреби і чому вас треба вчити, щоб за вами стояла черга ще до того, як ви отримаєте диплом.

Зараз популярний тренд – йти на стажування ще під час навчання. Це допомагає роздуплитися в реальному стані речей в професії, і порівняти з тією теорією, яку начитують в аудиторіях. Хто розумний, той зразу проводить паралелі і використовує для свого профіту. Іншим потрібно спочатку наступити на граблі, а вже потім потягнутися до конспектів. Так здобувається досвід.

Кафедра сприяє спілкуванню своїх студентів з компаніями галузі. А ще ми маємо власні реальні проєкти, до яких можна долучитися і де можна отримати реальний досвід, не залишаючи навіть стін факультету. Це реальні проєкти і реальна відповідальність, а у випадку успіху – ще й усвідомлення того, що ви робите справу не для галочки, а реально корисний продукт, яким користуватимуться люди. Ви дійсно маєте шанс зробити світ кращим.

Маленький гордий автоматичний клапан, від роботи якого залежить весь факультет

Кафедра Автоматизації теплоенергетичних процесів – один з провідних учасників консорціуму профільних кафедр, які зараз працюють над створенням системи розумного Енергомоніторингу КПІ. Це важливий крок в eco-friendly стратегії університету – розумне споживання ресурсів. КПІ імені Ігоря Сікорського – це ціле місто в середині Києва з величезною територією, комунікаціями, будівлями різного призначення і своїми жителями. 120 гектарів – це не жарти.

КПІ ім. Ігоря Сікорського. Кампус університету

Студенти, викладачі, білочки в парку, науковці, технічні та адміністративні працівники, кияни і гості столиці, ваші друзі та родичі – у нас ціла людська екосистема, яку обслуговує екосистема технічна.

Кафедральна команда разом зі студентами працює над тотальною цифровізацією систем життєзабезпечення університету. А це – швидкі реакції на небажані події, розумний розподіл ресурсів, зручні умови праці персоналу, нові дослідження урбаністичних активістів, дані для прийняття Правильних рішень, надійна і безпечна робота обладнання на радість користувачам. Корочє, все те, що дає вам тепло, світло і воду і щоб ви не парились, звідки це все береться.

Це реально складно зробити – тисячі датчиків, сотні типів обладнання, хитрі протоколи, комунікації, аналітика, різні потреби у користувачів, красиві інтерфейси, і щоб на смартфоні відкривалося. Все це має працювати автоматично, бо люди вже не вивозять таку складність. Але у нас беззаперечна перевага – ми спеціалісти з Операційних Технологій (ОТ, Operational Technologies). Стоїмо на стику технологій, на межі реального і цифрового світів, і розуміємо кожний з них. Ми вміємо працювати з фізичним обладнанням і запрограмувати його поведінку в кібер-просторі, вміємо розробити хитрі алгоритми для агрегатів і вміємо вивести їх в мобільні додатки. І так, ми реально розуміємо, як воно реально працює і як треба, щоб було. За це нам платять.

Основна мета нас як інженерів – максимізація ефективності служби енерго-менеджменту шляхом автоматизації збору, обробки, зберігання та представлення інформації відповідним службам у зручному для оцінки та прийняття рішень вигляді.

Наша мета як навчальної кафедри – дати можливість студентам на своїй шкурі відчути кайф від вирішення реальних, потрібних задач, боротися за свій досвід і отримати унікальний набір навичок. Ми працюємо зі студентами як з колегами і партнерами, бо ми працюємо разом. Наприклад, щоб оператор на своєму екрані побачив сводку по роботі теплопункту, під капотом треба проробити багато роботи.

Тестовий екран веб-доступу до параметрів теплопункту. Можна погратися температурами

За невзрачною, нудною картинкою у вашому браузері ховаються результати складної, але неймовірно цікавої інженерної роботи та креативності. Треба знати та вміти:

• теорію автоматичного керування – для розробки правильних алгоритмів керування;
• економіку – щоб прорахувати потребу у проєкті і скласти собі ціну;
• метрологію – щоб правильно поміряти температуру, тиск і довіряти цим даним;
• електротехніку – жонглювати законом Ома, колами постійного чи змінного струму, і щоб током не довбануло;
• мікроелектроніку – кожен сенсор вважає себе дирижаблем і вимагає поважного ставлення до себе;
• проєктування – щоб розказати монтажникам, як зібрати і приєднати обладнання;
• ідентифікацію об’єктів – щоб розуміти, з чим маємо справу, як описати і спрогнозувати їх поведінку, тобто як можна заставити його робити потрібні вам речі;
• фізику та математику – щоб у вас мізки розвивались в системному напрямку;
• філософію – щоб красиво і розумно подати/продати свою ідею;
• програмування – писати писати дисктопні додатки на C#, конвертери протоколів на С++, аналітику на Python і прогати пристрої Інтернету речей на С чи Java;
• промислове програмування – реалізувати алгоритми на спеціалізованих девайсах;
• технічні засоби автоматизації -про можливості і приколи спеціалізованих девайсів;
• web-програмування – для передачі даних від сенсорів у хмару, для відображення потрібної інфи та графіків на ноутах і смартфонах;
• інформаційні мережі – щоб налагодити зв’язок по WiFi, Ethernet, Bluetooth, RS485, Lorawan, CAN та інших інтерфейсах
• бази даних – як правильно зберігати дані, щоб їх зручно було витягнути і роздивитися;
• людино-машинні системи – для організації спілкування між людьми те технікою. Кнопочки і текст у ваших смартфонах – це також про взаємодію;
• англійську мову – читати мануали і писати програми – це якраз in English.

У нас на все свій погляд

Ви самі вирішуватимете, в якій сфері розвиватися. Ми вам  у цьому допоможемо. У нас є вибіркові дисципліни, вільні теми для дипломів, пет-проєкти і вільнодумство кафедри. Але ми гарантуємо, що ви будете розбиратися в усьому цьому кошмарі з технологій, підходів і парадигм, щоб обрати найкраще рішення.

Саме за це вам будуть платити і саме тому вас будуть цінувати.