Гарні новини!

Україна домовляється про поставку САУ (самохідна артустановка) Dita з “безпілотною” баштою, що може нон-стоп бити ворога. Важлива особливість САУ DITA – автоматизація усіх процесів, завдяки чому цією артустановкою може управляти обслуга лише з двох осіб,а сама установка йде з автоматичною подачею снарядів. Більше інформації за посиланням: https://defence-ua.com/weapon_and_tech/ukrajina_domovljajetsja_pro_postavku_sau_dita_z_bezpilotnoju_bashtoju_scho_mozhe_non_stop_biti_rashistiv-7241.html?fbclid=IwAR2IqoEX5qXIymhLbgb9MjOW7xfmLyms75r9dihqMWmtfN66yKtkH2rOZwc

АППАУ (Асоціація підприємств промислової автоматизації України) підбили підсумки 1-го року програми EIF (Export – Internationalization – Fundraising). Найголовніший результат це запуск DIH КПІ ім. Ігоря Сікорського, що є кращим серед наявних Центрів експертизи І4.0. Детальніше про програму EIF.

Минув перший тиждень як студенти 4 курсу кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів проходять переддипломну практику. Нажаль, за умов військового стану та зміни графіку навчального процесу, проведення практики на запланованих підприємствах є надзвичайно складною задачею. Але, не зважаючи на ці проблеми, завдяки розумінню та сприянню адміністрації Рівненської АЕС стало можливим проходження практики студентів кафедри у підрозділах станції. Протягом майже місяця практики студенти будуть мати можливість здобути цінний досвід та матеріали для підготовки дипломних робіт.

Фотографії надані Рівненською АЕС.
Кафедра висловлює подяку адміністрації Рівненської АЕС та її співробітникам і сподівається на подальшу плідну співпрацю.

Як ми вже писали раніше, в 2018 році в Україні була створена  Національна стратегія Індустрії 4.0, а також платформа Industry4Urkaine , як об’єднання промислових та хайтек асоціацій, органів державної влади, науки та освіти, громадських організацій. В 2020-21 рр Indusrty4Ukraine зміцнила свої позиції  на рівні відносин з державними органами й просунулась в реалізації стратегічних проектів розвитку, похідних від нашого Маніфесту. В 2021 було відчутне значне  просування в реалізації програми кластерного розвитку національного рівня, адаптуване й фактично розпочате вровадження методики EDP смарт-спеціалізації в 5 регіонах, створено новий комітет сталого розвитку, проведено заходи  EU IndustryDays в 3-х регіонах країни.

Рік 2022 розпочався з хороших новин. З кінця січня в Україні стартує кампанія “Молодь та Індустрія 4.0”, головними партнерами – організаторами якої є платформа Industry4Ukraine (комітет “Стала індустрія”), асоціація АППАУ, кластери ІАМ Києва, Вінниці, Миколаєва, Запоріжжя та Харкова. Головні заходи кампанії отримали статус EU Industry day від Єврокомісії.

Тема «Як підготувати молодь до Індустрії 4.0» є однією з топових у світі, але ще недостатньо підіймається в Україні. Назагал, українські промисловці давно б’ють тривогу з приводу відтоку кадрів й низької мотивації молоді до роботи на підприємствах. Водночас, їх політики та стратегії залучення молоді є недостатньо конкурентними, особливо, по відношенню до ІТ-галузі та міграційних політик сусідніх держав, як Польща. Промислові та інжинірингові компанії, системні інтегратори та розробники в промислових хайтек також нарікають на низький та невідповідний вимогам сучасності рівень професійних навичок та знань молодих спеціалістів.

Питання навичок й підготовки молоді до Індустрії 4.0 є повністю дотичними до подібних проблем в ЄС, тому дана кампанія та її заходи мають особливий статус від єврокомісії – EU Industry days.

Як відомо, НТУУ “КПІ” ім. Ігоря Сікорського  – серед найкращих університетів світу, а студенти кафедри АТЕП ТЕФ вже є затребуваними кадрами в різних сферах промисловості. І саме тому, ми вболіваємо та віримо в успіх даної кампанії та чекаємо на висвітлення кращих практик.

Джерело: https://appau.org.ua/publications/molod-ta-industriya-4-0/

Відкрита зустріч: ID46359 КПІ ім. Ігоря Сікорського, ОНП «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»
Час: 17 січня 2022 16-00
Підключитись до конференції Zoom https://us04web.zoom.us/j/73085331694?pwd=HjDerK_NrHyxUcRxPzBNtA34N8WBG4.1
Ідентифікатор конференції: 730 8533 1694

Тому що «границя» – це нове життя засобів промислової автоматизації, яка доповнює класичні можливості новою функціональністю.

Інформація має сенс та цінність, якщо вона доступна в повному обсязі і в той момент, коли вона потрібна. Нікому не потрібна аварійна сигналізація, коли цех вже розкидало в радіусі 300 метрів, і виконроб абсолютно не буде радий, коли в день отримання будматеріалів отримує лише дзвінок від менеджера, що у них затримка. Знаємо раніше, розуміємо що відбувається – можемо попередити ці ситуації або скоригувати свої плани.

Граничні обчислення – децентралізована обчислювальна інфраструктура, в якій обчислювальні ресурси та програмні служби можуть розміщуватися та діяти вздовж шляху від джерела даних до хмари. Тобто обчислювальні потреби можуть бути задоволені “на границі”, де дані збираються, або де користувач виконує певні дії. Як наслідок, маємо:

• покращену продуктивність,
• дотримання вимог про конфіденційність і безпеку даних менші експлуатаційні витрати.

Час має значення, границі зберігають ваш час.

Багато з аналітиків визначають граничні обчислення як «хмарні обчислювальні системи, які виконують обробку даних на краю мережі поряд з джерелом даних». Але це тільки невелика частина величезної потужності і дивовижних можливостей, які може забезпечити використання граничних обчислень для вирішення найскладніших промислових проблем інтернет-користувачів. Разом з цим,  як і для будь-якої потужної технології,  інноваційні розробки і нова термінологія, що необхідні для полегшення реалізації граничних обчислень, водночас ускладнюють її.

Границя визначається скоріше як логічний рівень, а не певний фізичний поділ, тому вона відкрита для інтерпретації того, «де» вона знаходиться.  Погляди зі сторони бізнесу та використання надають загальні уявлення, в той час як бачення з функціональної точки зору та реалізації стосуються технічних аспектів.

З погляду бізнесу, місце розташування границі залежить від бізнес-проблеми або «ключових завдань», які необхідно вирішити.

Існує сукупність фундаментальних рішень для використання ІІоТ, і “границя” рухається по цьому спектру в залежності від вирішуваної проблеми.

Де може проходити границя, як нею користуватись, якими мають бути граничні пристрої і яку цінність вони принесуть тим, хто в них розуміється – читайте у Вступі до Граничних обчислень в IoT від Industrial Internet Consortium українською мовою.

А якщо хочете прокачати й англійську – то читайте мовою оригіналу:

https://www.iiconsortium.org/pdf/Introduction_to_Edge_Computing_in_IIoT_2018-06-18.pdf

З 20 по 22 грудня 2021 року пройдуть захисти магістерських дисертацій студентів кафедри АТЕП.

Захисти прйдуть в дистанційному режимі за посиланням.

Розклад захистів:

№	Дата захисту	Магістрант
1	20.12.2021	Арзікулов Тимур Сейранович
2		Огнєв Дмитро Миколайович
3		Лігоцький Андрій Олексійович
4		Марюхін Максим Олексійович
5		Безуглий Роман Олександрович
6		Онищенко Данило В’ячеславович
7		Погребецький Михайло Сергійович
9	21.12.2021	Нєкрасов Максим Віталійович
10		Огурцова Валерія Володимирівна
11		Ятченя Марина Юріївна
12		Роєнко Ірина Сергіївна
13		Хандусь Яків Сергійович
14		Стахнюк Максим Олександрович
15		Скидан Павло Євгенійович
16		Шарко Олександра Сергіївна

22.12.2021 – резервний день.

Ця біла книга – практичний посібник по Цифровим двійникам (Digital Twins), який включає визначення, переваги, архітектури та необхідні для його створення компоненти. На прикладах ми покажемо взаємозв’язок між системами Промислового інтернету речей (Industrial Internet of Things, IIoT) та їх двійником.

Цифровий двійник – це формальне цифрове представлення деякого активу, процесу чи системи, що фіксує ознаки та поведінку цього об’єкта, які використовуються для зв’язку, зберігання, інтерпретації  чи обробки інформації у певному контексті.

Інформація цифрового двійника включає, але не обмежується, комбінацію таких категорій:

• фізичну модель та дані,
• аналітичну модель та дані,
• часові архіви параметрів,
• транзакційні дані,
• основні дані,
• візуальні моделі та
• розрахунки.

Цифровий двійник об’єкта – це засіб доступу до інформації про життєвий цикл та єдиний інтерфейс до неї. Цифрові двійники можуть бути створені для будь-якої сутності, яка цікавить підприємство.

Цифровий двійник складається із даних, цифрових моделей та сервісних інтерфейсів.

Тут можна прочитати про:

• визначальні характеристики цифрового двійника;
• зв’язки між цифровими двійниками при формуванні композитних систем;
• роль цифрових двійників у життєвому циклі об’єктів, враховуючи сценарії з цифровими двійниками та без них, комерційну цінність двійників;
• внутрішню структуру цифрових двійників;
• детальний опис різних проектних рішень;
• огляд стандартів по цифровим двійникам, якими можна керуватися під час розробки;

приклади використання цифрових двійників в різних галузях промисловості.

Ця біла книга буде корисною керівникам підприємств, що шукають ефективні засоби підвищення ефективності системи, системним архітекторам IIoT, та іншим зацікавленим особам завдяки:

• висвітленню та оцінці стандартів, практик та характеристик, що найкраще підходять для комплексного рішення проблеми цифрових двійників, та виділенню прогалин в знаннях там, де це потрібно;
• висвітленню порядку розгортання рішень та наскрізних функцій, які включають способи та характеристики створення цифрових двійників.

Скачати білу книгу «Цифрові двійники для промислового застосування» від Industrial Internet Consortium українською можна тут: IIC_Digital_Twins_Industrial_Apps_White_Paper_2020-02-18 ukr

Оригінальний матеріал на сайті IIC:

https://www.iiconsortium.org/pdf/IIC_Digital_Twins_Industrial_Apps_White_Paper_2020-02-18.pdf

За останні 5 років університети України виграли чимало грантів. Зокрема, в ЄС на різні навчальні програми та інноваційні розробки. Близько 10 грантів було виграно університетами тільки в Індустрії 4.0. Серед таких  і проєкт BOWI для КПІ, керівником якого є О. В. Степанець.

Нагадаємо, BOWI – це проект, який фінансується програмою I4MS / Horizon 2020 Євросоюзу й спрямований на підтримку цифрових інноваціійних хабів (DIHs) та МСП через кращу фасилітацію та доступ до нових цифрових технологій. Обсяг фінансування – 100 тис. євро.

А тепер про те, що ж таке долина смерті та які пропозиції для  подолання пропонує кейс «Артезії» та кафедри АТЕП – КПІ.

Існує чимало історій про те, як розробники генерують інновації, які не доходять до замовника. Вони зупиняються на ранніх стадіях, через комплекс причин й де фінансування – тільки одна з них.

Загальновідомо, що промислові замовники не схильні ризикувати в інноваціях, які є «сирими». Тобто, жоден промисловець не дозволить ставити на працюючий промисловий об’єкт прототип, який не пройшов тестування – випробування в належних умовах й немає відповідних сертифікацій. Це – очевидні й зрозумілі речі навіть на рівні здорового глузду. З точки зору керування різними рівнями зрілості інноваційних продуктів, в світі давно прийнята класифікація TRL (Technology Readiness Level) – є 9 рівнів технологічної готовності, від ідеї до готового, комерціалізованого продукту. Таким чином, керування інноваціями зводиться до керування цими рівнями – чим швидше та ефективніше ви проведете вашу ідею по всьому циклу, від рівня 1 до рівня 9, тим більші шанси вийти на ринок першим й мати успіх.

На цьому шляху є чимало перепон, найбільшою з яких є так звана «долина смерті».

Зі своєю пропозицію включилась кафедра АТЕП – ТЕФ з КПІ (яку гідно представляє Олександр Степанець) та представила практичний успішний  кейс «Розумні конденсатовідвідники».

Конденсатовідвідники– це механічні теплотехнічні пристрої, призначені для утримання водяної пари в місці, де вона має віддати свою енергію, та подальшого відведення конденсату з трубної системи. Вони стоять на будь-якому підприємстві, яке використовує водяну пару як енергоносій – заводи і фабрики видобувної, нафто-хімічної, переробної, харчової галузей, виробництва буд. матеріалів, деревообробки, фармацевтики тощо. У перекладі на мову грошей –  ці пристрої сприяють енергозбереженню, тому що ми не «спалюємо кошти» на невикористану пару, та забезпечують якість продукції, якщо пара використовується на потреби технології. Від якості їх роботи залежить технологічний процес. Зазвичай ці пристрої перевіряються зі значними інтервалами, а виходять з ладу непомітно. Це веде за собою значні приховані збитки. Ідея зробити ці пристрої розумними, щоб відразу діагностувати стан, належить інжиніринговій компанії «Артезія», яка багато років спеціалізується в сфері паро-конденсатних систем. До розробки концепції були залучені фахівці кафедри АТЕП теплоенергетичного факультету КПІ ім. Ігоря Сікорського. Окремі  розрахунки в техніко-економічному обґрунтуванні представлені на рисунку.

В результаті огляду, партнери проаналізували ринок й побачили, що подібних пристроїв практично немає на світовому ринку, або ж вони пропонуються за дуже високою ціною від буквально кількох світових брендів.

Ключові проблеми розвитку інновацій стосуються не їх наявності в середовищі розробників (будь-якої категорії, в тому числі в університетах та НДІ) на початкових рівнях TRL, а того, яким чином ці інновації долають «долину смерті» – рівні TRL 5-7. Й щоб перейти цю долину, справа не стільки в наявності фінансування – його реально чимало в різних фондах. Є низка інших функцій, які потрібно виконувати на регулярній основі, зокрема:

• стикувати між собою потенційних замовників та розробників;
• стикувати ці обидві категорії з наявними інноваційними фондами та конкурсами;
• допомагати їм вигравати конкурси шляхом регулярного написання проектних заявок (адже гроші не роздаються, – потрібно доказувати й показувати, що ваша інновація є кращою);
• доводити технологічні експерименти до практичних результатів (готових комерційних продуктів).

Всі ці функції, направлені на допомогу підприємствам, запускаються в Digital Innovation Hub (DIH) «КПІ». А проєкт BOWI якраз дасть їм крутий старт.

Ми ж, в свою чергу, бажаємо нашій кафедрі успішної реалізації та вдалого завершення проекту!

https://appau.org.ua/publications/yak-dolaty-dolynu-smerti-v-industriyi-4-0/