Ущаповський Андрій

Немає нічого більш запланованого, ніж те, що відбулося випадково. Саме так – випадково – я і потрапив на кафедру Автоматизації теплоенергетичних процесів.

Що мені подобалося на кафедрі:

1. Навчання спрямоване на розвиток у студентів технічних навичок, тобто робота з реальним обладнанням, прикладним програмним забезпеченням.
2. Хороше технічне оснащення кафедри. Є можливість попрацювати із реальним обладнанням.
3. Викладачі кафедри – інженери до мозку кісток. Багато з них беруть участь в реальних проектах із розробки систем автоматичного керування. Саме тому студенти отримують актуальні знання.
4. Викладачі кафедри хочуть навчити студентів, а не запхати їм знання у голову.

На жаль, програма навчання побудована таким чином, що з більшістю викладачів кафедри знайомишся лише на 3му курсі. Але це не кафедра так навчальну програму розробила, а міністерство освіти. До 3го курсу необхідно прослухати загальні курси, як то фізика, вища математика (це основні курси зі списку загальних), і багато незрозумілих, але чомусь потрібних. Але одразу скажу, що така ж ситуація на абсолютно всіх кафедрах усього університету.

Але починаючи з 3го, а більше з 4го курсу, коли починаєш активно знайомитися з викладачами кафедри, починаєш все більше і більше захоплюватися тим, що було обрано. Теорія автоматичного керування, програмування контролерів, розробка систем диспетчеризації – це те, що мене остаточно і закохало в розробку систем автоматичного керування. І не лише мене. Потім, коли я почав брати участь у реальних проектах, я отримував такі неймовірні почуття, коли бачив, що бездушні залізяки, алгоритм керування якими я програмував, починали рухатись я все більше і більше отримував задоволення від своєї роботи. Так, після закінчення навчання я пішов працювати по спеціальності 🙂

І я вдячний випадку, що змусив мене на 3му тижні прийому документів для вступу на навчання піти і подати документи на кафедру Автоматизації теплоенергетичних процесів теплофаку!