вул. Політехнічна 6
НН ІАТЕ, корпус №5, 8 поверх, 801 кабінет
Серед багатьох доступних програмних і технологічних продуктів автоматизована система зберігання та пошуку (AS/RS) стала основним продуктом. Компанії будь-якого розміру та галузей покладаються на AS/RS, щоб забезпечити сучасне складування та виконання завдань. OPEX випустила свою систему Infinity на MODEX 2022. Кажуть, що ця система наступного покоління «товари людині» (G2P) пропонує найвищий рівень щільності зберігання, модульність і гнучкість. Використовуючи бездротові роботизовані транспортні засоби Infinity iBOT, сховище потрійної глибини та програмну платформу OPEX Cortex, Infinity щоразу доставляє потрібний SKU на потрібну робочу станцію, збільшуючи ємність пам’яті на 35%, водночас роблячи маршрути ботів на 65% ефективнішими.
Чому рішення AS/RS користуються таким високим попитом та чим система Infinity відрізняється від інших пропозицій AS/RS – ознайомитися можна за посиланням:
Клапани сприяють безпеці промислових процесів, контролюючи потік рідини через трубопроводи та підвищуючи точність різних операцій. Клапани, як і інші промислові компоненти, виходять з ладу — наслідки несправностей клапанів можуть бути катастрофічними, тому інженери-технологи повинні надавати пріоритет безпеці клапанів, намагаючись оптимізувати промислові процеси. Несправності та неправильна експлуатація клапанів можуть призвести до травм людей, серйозних аварій на виробництві та значної шкоди навколишньому середовищу.
Зображення взяте з сайту www.rockwellautomation.com
Підвищення безпеки промислових процесів вимагає впровадження найкращих практик протягом усього терміну експлуатації обладнання. Це передбачає належне проектування, визначення розмірів і встановлення клапанів, частий огляд і технічне обслуговування, а також впровадження найкращих практик експлуатації та передових технологій для покращення продуктивності та моніторингу різних технологічних клапанів. Впровадження цих заходів знижує ризик аварій, пов’язаних із клапанами, на об’єктах, забезпечуючи оптимальну безпеку працівників, обладнання та навколишнього середовища.
Підприємства можуть впровадити наступні заходи для максимального підвищення безпеки технологічних клапанів:
Оптимізація процесу вибору клапана
Інвестиція в автоматизовані технологічні клапани
Дотримання стандартів встановлення та транспортування клапанів
Виконання регулярного огляду і технічного обслуговування клапана
Розробка відповідних навчальних програм
Детальніше по кожному із пунктів за посиланням:
Індустрія автоматизації завжди прагне зробити процеси більш ефективними.
Код сходової логіки ПЛК Rockwell можна масово створювати за допомогою Microsoft Excel. Це корисно для генерації повторюваної логіки, як-от зіставлення вводу/виводу (I/O) і сигналів тривоги, але може бути застосовано до будь-якого коду, який повторюється за своєю природою.
Список вводу/виводу визначає назву вхідного тегу, а також стійку/слот/канал для кожного інструменту по місцю
У наведеному нижче прикладі програма буфера вводу-виводу генерується для аналогових входів що може допомогти з будь-яким кодом, який повторюється за своєю природою.
Детальніше: https://www.controleng.com/articles/how-to-create-plc-ladder-logic-code-with-excel/
Процеси керування, SCADA та HMI є провідними програмами для периферійних обчислень, а розширення можливостей керування є звичайним використанням штучного інтелекту.
Зображення взяте з ресурсу www.controleng.com
Стаття дозволить зрозуміти дослідження Control Engineering щодо використання периферійних контролерів, штучного інтелекту та машинного навчання для автоматизації, засобів керування та приладів. А також ознайомитися з ключовими результами дослідження.
https://www.controleng.com/articles/control-engineering-research-edge-computing-ai/
Виробничий сектор трансформується через новий світ цифрових фабрик, що призводить до отримання даних, які відкривають двері до нових глибин оперативного управління. Водночас ключові технологічні тенденції, такі як модульна конструкція систем, локалізоване прийняття рішень і повсюдне зондування, є ключовими факторами оцифровки, що дозволяє виробникам зменшувати споживання енергії при досягненні критичних бізнес-цілей.
Оскільки ми каталізуємо та перебудовуємо стале промислове майбутнє, ми можемо очікувати появи п’яти ключових технологічних тенденцій (серед яких і автоматизація), які стимулюватимуть нові інвестиції в передові технології як у апаратне, так і в програмне забезпечення.
Зараз у промисловому масштабі розгортається дедалі більше засобів автоматизації за допомогою роботизованих систем і конфігурованих систем з метою підвищення продуктивності, якості та усунення нестачі робочої сили. Більше обладнання для автоматизації означає, що розгортається більше апаратних і програмних технологій. Одним із прикладів є бездоганна конфігурація та підключення від периферії на заводі до хмари. Унікальні аналогові інтерфейси, що настроюються програмним забезпеченням, у поєднанні з технологіями цифрового підключення для прямої IP-адресації створюють зручні мережі підключення для автоматизованого керування в режимі реального часу. Це дає змогу реалізувати концепцію справді гнучкого виробництва, яка втілює в життя можливість швидкого конфігурування та сприяє загальному використанню активів.
Ознайомитися з іншими ключовими технологічними тенденціями можна за посиланням:
Дані — це все в сучасному виробничому середовищі. Але збір даних, які можуть керувати критично важливими рішеннями щодо виробництва, праці та обслуговування машин, може бути проблемою для компаній, які прагнуть перейти до розумніших рішень автоматизації.
Набір модульного обладнання Snap Signal від Banner Engineering підключається до потоку даних кожного джерела
Використовуючи майже будь-який датчик, який є на заводі, можна створювати системи вводу/виводу, які повністю використовують багаті дані як з нового, так і зі старого обладнання. Це можна зробити без руйнування існуючих засобів керування та без витрат, пов’язаних із повністю новими датчиками, тим самим спрощуючи та прискорюючи встановлення та впровадження.
Пропонуємо ознайомитися з матеріалом за посиланням:
Шановні друзі та колеги,
Запрошуємо вас долучитись до UniCities Transition Lab Forum I.
Цей Форум організовується в рамках реалізації проєкту програми Еразмус+КА2 «Розкриття трансформативного потенціалу українських університетів для розбудови кліматично нейтральних та сталих міст». Кафедра АЕП є учасником даного проєкту.
У цьому заході візьмуть участь доповідачі з уряду України, українських, шведських та іспанських міст, університетів, компаній та організацій громадянського суспільства, міжнародних організацій, які мобілізуються для кліматично нейтральної та зеленої відбудови українських міст. Серед спікерів також представники Європейської комісії, іспанських та шведських піонерських ініціатив, які вирішують проблеми зміни клімату в містах.
Форум буде проходити онлайн вже наступного тижня у вівторок, 23 травня. Початок о 14:00 за Київським часом.
Реєстрація, програма Форуму та посилання на трансляцію в YouTube за посиланням https://www.eventbrite.co.uk/e/unicities-transition-lab-forum-i-tickets-631461286707.
Посилання на youtube https://www.youtube.com/watch?v=mewc33-d1To
До зустрічі наступного тижня.
*Co-funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor the granting authority can be held responsible for them
Павло Новіков, консультант Центру 4.0 КПІ DIH, доцент кафедри Автоматизації енергетичних процесів поділився своїми враженнями від участі в українській бізнес-місії на Smart City Forum Czechia & Ukraine, 25-27 квітня в Празі.
Завдяки Українському кластерному альянсу та CzechInno, за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, Посольства Чеської Республіки в Києві, Міністерства промисловості та торгівлі Чеської Республіки стала можливою очна участь української делегації в Smart City Forum Czechia & Ukraine.
Програма бізнес-місії “Чехія-Україна” включала три дні:
Делегація Українського кластерного альянсу у форумі “Розумне місто” Чехія-Україна” включала 14 осіб, включно з керівниками АППАУ та Київського хайтек кластеру, представниками регіонів Одеси, Києва, Львова, Дніпра, Запоріжжя та Бучі, радниками та заступниками мерів міст. Я представляв Digital Innovation HUB Centre 4.0 KPI DIH, який функціонує на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського (Facebook Centre 4.0 KPI DIH).
Конференц-хол форуму Smart City Forum Czechia & Ukraine в CIIRC
Форум проходив на базі Чеського інституту інформатики, робототехніки і кібернетики (Czech Institute of Informatics, Robotics and Cybernetics, далі CIIRC). Інститут є підрозділом Чеського технічного університету в Празі (Czech technical university in Prague, далі CTU). За кількістю студентів і науково-педагогічних працівників CTU співставний з КПІ ім. Ігоря Сікорського. У 2022/2023 навчальному році в CTU навчалося близько 19 000 студентів.
Структурно CTU складається з 8 факультетів і 6 інститутів. Принципова відмінність факультетів від інститутів полягає в тому, що навчанням студентів займаються тільки факультети, тоді як дослідницька робота сконцентрована в інститутах. Інститути не навчають студентів. Навчальні програми в інститутах передбачені для рівня PhD. Відповідно до розподілу головних функцій факультетів і інститутів відмінні і джерела фінансування. Факультети фінансуються університетом, тобі як діяльність інститутів в основному фінансується коштом грантових проєктів Європейського союзу і в меншій кількості внаслідок програм Чеської Республіки. Зазвичай грантовий проєкт на 15-20% забезпечуються комерційними організаціями, які є, як правило, учасниками проєкту.
Корпус CIIRC
На базі CIIRC функціонує Digital Innovation Hub (https://dih.ciirc.cvut.cz/en_US/) у тісній кооперації з National Centre for Industry 4.0 (див. організаційну структуру CIIRC нижче). На першому етапі Centre for Industry 4.0 був створений як незалежна фінансова та операційна одиниця під егідою CIIRC при CTU. Центр використовує ключову інфраструктуру Industry 4.0 Testbed в CTU. Подібна або сумісна інфраструктура пізніше буде створена в Технічному університеті в Брно та інших університетах.
Окремо в інституті CIIRC виділений департамент управління проєктами (Project Management Office).
Візитівкою CIIRC є Тестова лабораторія Industry 4.0 (Testbed of Industry 4.0). В Testbed of Industry 4.0 налічується близько 20 роботів від лідерів галузі KUKA, ABB тощо. Серед наявних роботів чимало коботів.
Загальний вигляд R&D майданчику Industry 4.0 в CIIRC
Задачі, над якими працюють дослідники в лабораторії, стосуються уточнення позиціювання роботів на основі технологій комп’ютерного зору, оптимізації роботи виробничих конвеєрів, дослідження безпеки експлуатації роботів. В приміщенні оброблювальних станків працюють над оптимізацією процесів охолодження заготовок при їх фрезеруванні, відпрацьовують способи друку металевих деталей на 3D принтерах, в деяких станках застосовується комбінація технологій фрезерування та 3D друку, відпрацьовується застосування роботів-маніпуляторів для обробки деталей і виробів великого об’єму, які просто не можна розмістити в типових оброблювальних станках і т.д.
Дана лабораторія Testbed of Industry 4.0 побудована в рамках фінансування Horizont 2020 проєкту Research and Innovation Centre on Advanced Industrial Production (RICAIP).
Опис проєкту RICAIP (https://cordis.europa.eu/project/id/763559):
“Проект RICAIP розробляє основу для створення Дослідницького та інноваційного центру передового промислового виробництва провідними дослідницькими організаціями Чеської Республіки: Чеським інститутом інформатики, робототехніки та кібернетики Чеського технічного університету та Центральноєвропейським технологічним інститутом Брнонського технічного університету, у тісному партнерстві з відомими німецькими дослідницькими організаціями: Німецьким дослідницьким центром штучного інтелекту та Центром мехатроніки та технологій автоматизації. Результатом партнерства стане передача знань і досвіду від німецьких до чеських партнерів, а також стратегічна довгострокова співпраця на всіх рівнях досліджень, освіти та інновацій. Це гарантуватиме унікальну позицію Центру в Європейському дослідницькому просторі як лідера в галузі досліджень передового промислового виробництва.
Центр RICAIP розмістить нові напрямки досліджень та інновацій у сфері промисловості 4.0, а саме виробництво на кількох майданчиках і розробку виробничих систем. Центр забезпечить розподілений, але практично інтегрований експериментальний стенд. Він фізично базуватиметься на дослідницьких об’єктах чеських партнерів, доповнених відповідним віддаленим майданчиком, яким спільно керують німецькі партнери. Метою проєкту є створення міжнародного центру для промисловості 4.0, який принесе нові інтелектуальні, безпечні та складні рішення для промислового виробництва на кількох майданчиках майбутнього. Довгострокове бачення полягає в тому, щоб перетворити тестовий стенд RICAIP на європейську дослідницьку інфраструктуру в галузі промисловості 4.0.“
Проєкт RICAIP є завершеним. Наразі одним із результатів цього проєкту є Testbed of Industry 4.0 на базі CIIRC в CTU. Загальне фінансування проєкту згідно з офіційними даних склало близько 400 тис євро. Але загальні капіталовкладення Testbed of Industry 4.0 вимірюються мільйонами євро. Основне фінансування здійснене з боку німецьких партнерів. Стратегія побудови мережі подібних лабораторій на просторах Європейського союзу полягає в акселерації інноваційних рішень для промисловості з метою оптимізації промислового виробництва і його здешевлення, а також забезпеченні стратегічної незалежності економіки Європейського союзу від економіки КНР, де за останні 15 років зосередилися основні світові виробничі потужності.
Стенд оптимізації роботи конвеєрної лінії
Модель функціонування Testbed of Industry 4.0 полягає у провадженні дослідницької діяльності на замовлення великих промислових виробників, таких як Škoda, VW (автомобілебудування), Pilsner (пивоваріння) і т.д. При цьому дослідниками Testbed of Industry 4.0 можуть залучатися студенти CTU на платній основі.
Один зі стендів з відпрацювання рішень по позиціюванню роботів на основі комп’ютерного зору
Досвід CIIRC та проєкту RICAIP з становлення мережі сучасних дослідницьких майданчиків Industry 4.0 на базі університетів (Прага, Брно) є прикладом ефективного провадження науково-дослідчої діяльності. Рішення, над якими працюють в лабораторіях, є новими і складними, потребують як глибокої теоретичної підготовки, так і практичного тестування. Подібні задачі користуються грантовою підтримкою Європейського союзу. Але варто відзначити, що європейські гранти не є головним рушієм з фінансової точки зору.
Приклад Industry 4.0 Testbed в CIIRC показує, що вартість лабораторії покрита грантовим проєктом RICAIP менше ніж на 10%, тоді як основне фінансування здійсненне великими європейськими консорціумами (Škoda, Siemens), а також промисловими кластерами. Це говорить про те, що головним рушієм становлення сучасної економіки із залученням інноваційних цифрових рішень є державна політика і державні програми розвитку.
Роль університетів і, зокрема, спеціалізованих експертних осередків, таких як DIH, полягає в концентрації на своїх майданчиках технічних засобів, лабораторій, стендів для практичної реалізації розроблюваних рішень, а також кваліфікованої молоді (студентів, молодих дослідників, керівників проєктів) для здійснення дослідницької діяльності. Надання університетом або його окремим підрозділом послуг Test-Before-Invest є цікавим для організацій, які не мають ресурсів для самостійного R&D або бажають зменшити витрати на R&D, не мають компетенцій в деяких галузях, або бажають знайти партнерів для розробки інноваційних рішень.
З повною версію звіту можна ознайомитися на сайті Українського кластерного альянсу.
Завдяки новим комутаторам сучасні датчики та польові пристрої можна інтегрувати безпосередньо в мережу Ethernet.
Зображення з сайту www.phoenixcontact.com
FL Switch 2303-8SP1 — це перші комутатори Phoenix Contact для підключення сучасних датчиків і кінцевих пристроїв до інтерфейсу Single Pair Ethernet. Керовані комутатори підтримують Single Pair Ethernet (SPE) на восьми портах зі стандартом 10Base-T1L придатним до універсального застосування і забезпечує відстань передачі до 1000 метрів. Підключені пристрої додатково живляться від комутатора за допомогою двопроводового кабелю зі стандартом PoDL (Power over Data Line) і напругою 24 В постійного струму Power Class 11. Таким чином, датчики у виробництві, інфраструктурі та автоматизації будівель можна інтегрувати безпосередньо в мережу Ethernet зручним для монтажу способом і без шлюзів.
Три класичні порти Ethernet зі швидкістю 100/1000 Мбіт/с доступні для підключення мережі вищого рівня в топології «зірка», «кільце» і «лінія». Керовані комутатори особливо добре підходять для протоколів автоматизації, наприклад Profinet, і підтримують мережеве резервування, а також відповідні функції безпеки.