Захисти магістрів за ОПП “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем” відбудуться 16.01, 17.01, 18.01 і 19.01 (резерв) об 11:00 в дистанційному режимі за посиланням – https://meet.google.com/xup-ssbc-huo

23 грудня 2023 р. виповнилося 110 років від дня народження Валентина Степановича Кочо – прекрасної людини, вчителя, талановитого виробничника і вченого. Він стояв біля витоків відродження країни, брав участь в індустріалізації держави, самовіддано працював в ім’я Перемоги в роки Другої світової війни, зробив вагомий внесок у відродження країни після війни і став одним із головних творців нового напрямку у вітчизняній науці – автоматизації виробничих процесів провідних галузей народного господарства.

Він народився 23 грудня 1913 року в родині земського лікаря Степана Івановича Кочо та Олександри Мануїлівни Бартовської, на залізничній станції Голта (тепер це частина міста Первомайськ Миколаївської області).
У 1927 році Валентин закінчив початкову семирічну школу і почав трудову діяльність учнем на машинобудівному заводі. Однак незабаром, захопившись новими електричними машинами і пристроями, він поступив учнем електромонтера на міську поштово-телеграфну станцію. Отримавши робітничу спеціальність, став працювати слюсарем машинотракторних майстерень. Під час роботи на підприємствах Первомайська продовжував навчання у вечірній школі робітничої молоді, яку закінчив з відзнакою в 1931 році.

У 1932 році почався новий етап його життя – він вступив до Харківського електротехнічного інституту. Перший рік навчання виявився важким, голод 1932–1933 років поставив дев’ятнадцятирічного студента перед вибором: вчитися далі або шукати заробітку. У 1933 році він переїхав до Запоріжжя, де почав працювати електромонтером на будівництві заводу “Запоріжсталь”. І все-таки бажання вчитися пересилило: того ж року за переведенням з Харківського електротехнічного інституту він вступив на відкрите в Запоріжжі вечірнє відділення філії Дніпропетровського металургійного інституту. У 1937 році з відзнакою закінчив інститут, отримавши диплом інженера-металурга з виробництва сталі.

Валентин Кочо став працювати інженером-дослідником у Дніпропетровському металургійному інституті. Незабаром він був зарахований до аспірантури. Кафедрою металургії цього вишу керував тоді видатний учений, професор Микола Миколайович Доброхотов. Він став не лише вчителем, але й другом талановитого молодого дослідника, і дружба ця тривала все життя. У лютому 1941 року Валентин Степанович Кочо захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам вимірювання технологічних параметрів у металургійному виробництві.

Війна 1941 р. стала суворим випробуванням для країни. Валентин Кочо був направлений до Свердловська для надання допомоги в налагодженні виробництва і підготовки кадрів. У складних умовах воєнного часу в молодого інженера-металурга стали народжуватися нові ідеї щодо поліпшення виробництва. Вперше були розроблені технології виготовлення литих, а потім штампованих танкових башт. Було запропоновано не зварювати башти з окремих частин, а відразу відливати їх цілком з броньованої сталі при її розливанні з мартенів. Це дозволило у кілька разів збільшити випуск корпусів танків.

У березні 1942 року В.С. Кочо був переведений на Уральський завод важкого машинобудування. Спочатку працював майстром, а потім був призначений завідувачем експериментального конструкторського бюро, де керував розробкою нових технологій і налагодженням виробництва. Там, на Уралі він зустрів і свою майбутню дружину – Ганну Кологривову, яка стала його вірним другом і помічником на все життя. У серпні 1943 року, після завершення модернізації виробництва та запуску ліній складання бронетанкової техніки, В.С. Кочо був відряджений до Уральського індустріального інституту, де продовжив роботу старшим науковим співробітником, а у квітні 1944 року став доцентом. Того ж року в нього народилася донька Наталка.

Після закінчення війни академік М.М. Доброхотов заснував, а потім очолив кафедру металургії, сталі і промислових печей Київського політехнічного інституту. З 1 вересня 1947 року до КПІ був переведений і доцент Уральського індустріального інституту В.С. Кочо. У 1952 р. він захистив докторську дисертацію і невдовзі став професором. Займаючись вимірюваннями і розробкою засобів автоматизації, професор Кочо в 1958 році за рекомендацією академіка М.М. Доброхотова організував у КПІ кафедру автоматизації металургійних процесів і печей. Трохи згодом він її і очолив.

У 1962 році ця кафедра отримала нову назву – автоматизації технологічних процесів і виробництв – і була переведена на теплоенергетичний факультет. Поступово її традиційні наукові та виробничі зв’язки з основними галузями народного господарства розширилися. Одним із серйозних напрямів її роботи стало вивчення процесів і методів вимірювання температури сталі в мартенівських і електросталеплавильних печах. Були розроблені методики та технічні рішення з вимірювання теплових потоків оптимізації теплопередачі та підвищення ККД агрегатів. Результати досліджень стали підґрунтям розробки алгоритму побудови програм автоматизованих систем управління промисловими об’єктами.

Валентин Степанович Кочо пішов з життя 16 серпня 1990 року. Його творча спадщина налічує понад 400 наукових та науково-методичних робіт, у тому числі 5 монографій, 70 винаходів, 11 навчальних посібників та 5 брошур. Він підготував більше 60 кандидатів і докторів наук, багато з яких стали відомими вченими, членами академій наук та керівниками провідних інститутів. За заслуги перед Батьківщиною, самовіддану працю в роки війни та плідну наукову діяльність Валентин Степанович нагороджений 8 медалями та нагрудним знаком “Винахідник СРСР”. Учений і виробничник, він прожив велике і дивовижне життя, сповнене самовідданої праці і нелегких випробувань. За це він отримав заслужену повагу й визнання та залишив яскравий слід у пам’яті своїх учнів і соратників. Похований Валентин Степанович Кочо в Києві, на Байковому кладовищі, поруч із дружиною, неподалік від могили його наставника і друга академіка Миколи Миколайовича Доброхотова.
Колеги та соратники В.С. Кочо продовжили справу його життя.

Учні Валентина Степановича Кочо шанують пам’ять про свого вчителя, життя якого було яскравим прикладом сумлінної, чесної та наполегливої праці, служіння благородній справі.

Нині кафедра автоматизації енергетичних процесів КПІ ім. Ігоря Сікорського здійснює підготовку бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем», магістрів за освітньо-професійною програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем», магістрів за освітньо-науковою програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», а також докторів філософії за освітньо-науковою програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» зі спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Впродовж 65 років свого існування кафедра підготувала близько 4000 фахівців, які працюють у науково-дослідних і проєктних інститутах, пусконалагоджувальних та впроваджувальних фірмах, у відділах автоматизації енергокомпаній і підприємств як України, так і багатьох зарубіжних країн.

Генеративний ШІ можна розглядати як модель машинного навчання, яка навчена створювати нові дані, а не робити прогнози щодо конкретного набору даних. Генеративна система штучного інтелекту – це система, яка вчиться генерувати більше об’єктів, схожих на дані, на яких вона навчалася.

До генеративних ідей ШІ можна віднести:

• Навчається створювати нові дані, на відміну від прогнозних моделей, створюючи об’єкти, схожі на навчені дані, революціонізуючи можливості різних полів.
• Від базових марковських моделей до GAN і дифузійних моделей, удосконалення породили більш складні, великомасштабні генеративні архітектури ШІ для реалістичних результатів.
• Забезпечує різноманітні програми від створення синтетичних зображень для навчання ШІ до проектування білків і матеріалів, впливаючи на інноваційний потенціал різних сфер.

Як працюють потужні системи генеративного штучного інтелекту (ШІ), такі як ChatGPT, і чим вони відрізняються від інших типів ШІ? Детальніше:

https://www.controleng.com/articles/how-generative-ai-works-and-helps-engineers/

Область застосувань:

• Управління будь-якими технологічними процесами або установками по записаній користувачем програмі
• Передача даних або отримання даних з мереж по протоколам :
  • RS-485 (протоколи MODBUS-RTU Master/Slave або UNIVERS)
  • Ethernet (протокол MODBUS-TCP Master/Slave, 4-ри сокети)
  • MQTT (Інтернет речей (IoT)
    • Web-сервер

 

ЗЗображення взяте з сайту www.raut-automatic.kiev.ua

Ознайомитися з функціями та технічними характеристика контролера можна за посиланням:

http://www.raut-automatic.kiev.ua/kontroll-ua/multipurpose-ua/easily-programming-ua/maxycon-flexy-s2-platform-ua/maxycon-flexy-s2-b1-ua.html

Панельні ПК часто використовуються для запуску програм HMI та SCADA і є ключовим аспектом багатьох виробничих галузей.

Панельні ПК — це спеціалізовані комп’ютери підвищеної міцності, розроблені для промислових середовищ, які пропонують такі функції, як сенсорні дисплеї та технологію безвентиляторного радіатора для надійного та тривалого використання. Вони забезпечують такі переваги, як економія простору, зменшення кількості проводів і різноманітні варіанти підключення, що робить їх ключовими інструментами для оптимізації ефективності оператора та збору важливих даних у промислових умовах.

Ознайомитися з характеристиками, особливостями панельного ПК можна за посиланням:

Підприємтсво “Мікрол” розпочинає випуск ІПМ-3Н , – сучасний цифровий амперметр з можливістю перетворення вхідного вимірювального сигналу в аналоговий вихід, уніфікованого типу, сигналізаційними можливостями та керування дискретним виходом, а також передачею виміряних значень в інтерфейс RS-485 та протокол Modbus RTU.

Зображення взяте з сайту microl.ua

Амперметр ІПМ-3Н призначений:

• для вимірювання поточного значення величини струму електричної мережі, як безпосередньо, так і через трансформатор струму, обробки та відображення його поточного значення на вбудованому чотирирозрядному цифровому дисплеї,
• в залежності від замовлення, амперметр, формує вихідний дискретний або аналоговий сигнал керування зовнішнім виконавчим механізмом, забезпечуючи відповідно дискретне керування або функцію перетворення відповідно до заданої користувачем логіки роботи,
• амперметр формує сигнали технологічної сигналізації. На передній панелі є індикатори для сигналізації технологічно небезпечних зон, сигнали перевищення (заниження) регульованого або вимірюваного параметра,
• амперметр ІПМ-3Н може використовуватися в системах сигналізації, блокувань та захисту технологічного обладнання.

Детальніше:

http://microl.ua/index.php?page=shop.product_details&flypage=garden_flypage.tpl&product_id=456&category_id=116&option=com_virtuemart&Itemid=71

Контролер заряджання постійним струмом CHARX control integrated від Phoenix Contact поєднує в собі всі функції контролера та моніторингу 19-дюймової зарядної колонки в одному пристрої.

Розумний модуль керування керує п’ятьма силовими модулями потужністю 30 кВт для швидкого заряджання постійним струмом до 150 кВт. Це спрощує проектування, встановлення й технічне обслуговування зарядної колонки, що дозволяє створити економічну та широкомасштабну інфраструктуру швидкого заряджання. Модулі CHARX у стандартному 19-дюймовому форматі оптимізують планування, встановлення та економічну експлуатацію зарядної колонки. Узгоджена між собою потужна електроніка забезпечує ефективне перетворення, розподіл і зберігання енергії. Як порівняти з класичним комплектуванням компонентами DIN-рейки, модульна конструкція із системою CHARX у стандартному 19-дюймовому форматі суттєво зменшує складність зарядної колонки постійного струму. Швидке встановлення та обслуговування ще більше спрощується завдяки 19-дюймовому стандарту та швидкому підключенню Push-in — як для встановлення, так і для заміни модулів. Таким чином, електромобілі можна заряджати розумно та швидко.

Детальніше:

https://www.phoenixcontact.com/uk-ua/podiyi-ta-novyny/novyny/universalnyy-prystriy-u-19-dyuymovomu-formati-zaryadnyy-kontroler-zaryadzhannya-postiynym-strumom-charx-control-integrated-dlya-stantsiy-shvydkoho-zaryadzhannya

Stratus Technologies  оголосила про запуск своєї  платформи Stratus ztC Endurance , сімейства відмовостійких обчислювальних платформ для сталого функціонування наступного покоління. Платформа представляє інтелектуальну, прогностичну відмовостійкість, яка забезпечує доступність сім дев’яток (99,99999%) і підвищення продуктивності завдяки технологічним компонентом останнього покоління, включаючи процесори Intel Xeon Scalable четвертого покоління. Платформа ztC Endurance базується на поєднанні вбудованого програмного та апаратного забезпечення Stratus, проактивного моніторингу працездатності та зручності обслуговування для запуску критично важливих програм без простоїв або втрати даних.

Ознайомитися з характеристиками Stratus ztC Endurance можна за посиланням:

https://www.controleng.com/articles/intelligent-predictive-fault-tolerant-computing-platforms-launched/

Запрошуємо всіх на науковий семінар, присвячений представленню дисертаційної роботи Жученко Л.К.

Дата: 15.11.2023

Час: 14:30

Посилання на онлайн зустріч: https://meet.google.com/iac-yhtz-sfn