20.02.2024 відбулося урочисте вручення дипломів магістрам кафедри АЕП!

Вітаємо наших неймовірних магістрів з завершенням навчання на нашій кафедрі💐

Впроваджуючи розширене аналітичне програмне забезпечення, промислові організації можуть легко отримувати дані з численних джерел, автоматизувати їхню підготовку до аналізу та моделювання та надати експертам з процесів більше часу для вивчення інформації та оптимізації операцій для максимального часу безвідмовної роботи.

Індустріальний Інтернет речей (IIoT) і поява технологій штучного інтелекту та машинного навчання (AI/ML) «Індустрії 4.0» значно збільшили кількість і складність даних і зруйнували випробувані порядки та звичний бізнес для збору даних і аналітика. Десятиліттями промисловість процесів виробництва покладалася на різноманітні системи для моніторингу, збору та обробки даних у режимі реального часу, включаючи диспетчерське керування та збір даних (SCADA), розподілене керування, системи управління лабораторною інформацією та інші. Процедури управління та обробки даних у середовищах операційної технології (OT) були відносно простими та легкими для виконання протягом тривалого періоду часу.

Після вибуху даних Industry 4.0 програмне забезпечення для керування даними повільно наздоганяло , надаючи командам інженерів кращий огляд історичних даних і даних майже в реальному часі як з локальних, так і з віддалених місць. Незважаючи на це, багатьом виробникам процесів досі важко перевести необроблені дані у значущу інформацію.

Чому виробникам технологічних процесів залишається важко отримати інформацію з необроблених даних? – відповіді за посиланням:

https://www.controleng.com/articles/overcome-three-obstacles-to-process-data-analytics-see-example/

Джерела живлення Step Power від Phoenix Contact розроблені з урахуванням потреб сучасної автоматизації будівель. Вони живлять шлюзи розумних лічильників, Raspberry Pis та інші компоненти розумного будинку через USB-порт. Їх також можна використовувати для швидкого заряджання мобільних кінцевих пристроїв та інших споживачів 5 В.

Блок живлення оснащено роз’ємом USB-A або USB-C до 15 Вт. Завдяки особливо малій габаритній ширині лише 18 мм (1 розділювальна одиниця) використання як зарядного пристрою USB звільняє більше місця в монтажному розподільнику, шафі керування або пласких пультах керування, що дозволяє повністю відмовитися від класичної комбінації з розетки в шафі керування із габаритною шириною 45 мм (2,5 розділювальної одиниці) та блока живлення з USB-роз’ємом. Вбудований кабельний паз із розвантаженням від зусиль натягу в корпусі джерела живлення дозволяє за потреби легко прокласти USB-кабель під кришкою монтажного розподільника й забезпечує простий доступ до нього. Джерела живлення Step Power мають низькі втрати в режимі роботи без навантаження <0,1 Вт і високий ККД для оптимальної енергоефективності будівель. Завдяки ефективному енергозбереженню за рахунок максимального ККД в режимі роботи без навантаження і з частковим навантаженням джерела живлення відповідають високим вимогам стандартів ефективності Директиви з екологізації. Вхід широкого діапазону від 85 В змінного струму до 264 В змінного струму і діапазон температури від -25 до +70 °C забезпечують можливість використання майже в будь-яких умовах навколишнього середовища.

Детальніше:

https://www.phoenixcontact.com/uk-ua/podiyi-ta-novyny/novyny/dzherelo-zhyvlennya-dlya-avtomatyzatsiyi-budivel-zhyvlennya-ta-zaryadzhannya-cherez-usb

23 – 26 квітня 2024 року відбудеться щорічна ХХI міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики».

Для участі в конференції необхідно надати:

– заявку на участь (в електронному вигляді),

– тези доповіді (в електронному вигляді (в Microsoft Word, файл .docm)).

Після підготовки тез їх необхідно відправити на поштову адресу atep.conference@gmail.com. Далі данні про статус Вашої заявки будуть відображатися за посиланням.

Заявка і тези заповнюються строго за шаблоном в документі Microsoft Word з макросами (.docm).

Детальна інформація про оформлення та умови участі в за посиланням.

Термін подачі тез на секцію автоматизація теплоенергетичних процесів – до 14 березня.

Тези приймаються тільки оформлені за  шаблоном:

Для пришвидшення процесу валідації заявки уважно прочитайте інструкцію по заповненню шаблону заявки тез.

Для того, щоб запускалися макроси файлу, перевірте, чи дозволений запуск макросів для цього файлу в вашій операційній системі (натиснути правою кнопкою на файл і зайти у властивості):

Участь у конференції безкоштовна!

Стаття допоможе зрозуміти, як тенденції індустрії промислової автоматизації включають інтеграцію штучного інтелекту з робототехнікою. Також наведений приклад того, як це працює.

• Дізнайтеся, як промислова аналітика на основі ШІ розширюється завдяки співпраці Siemens і Microsoft.
• Зрозумійте, як програми, орієнтовані на співробітників, можуть бути ефективними за умови належного спілкування та навчання, щоб забезпечити довгостроковий успіх.

У 2023 році на Китайській міжнародній промисловій виставці (CIIF) компанія Siemens продемонструвала унікальний метод впровадження інтегрованого керування роботами в системах автоматизації, який Siemens назвав «технологією інтеграції роботів і бібліотекою роботів». Надано: Control Engineering China

Більше інформації за посиланням:

https://www.controleng.com/articles/seen-at-ciif-industrial-ai-for-automation-smarter-robots/

 

Код спеціальності, тип ОП, освітній ступінь	Назва освітньої програми	Назва освітнього компоненту	Шифр групи	Планова кількість здобувачів	Підрозділ, що відповідає за викладання освітнього компоненту	Вид очних занять	Кількість НПП, що забезпечують очні заняття	Місце проведення заняття
174 ОПП бакалавра	Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка	Монтаж та налагодження кібер-фізичних систем	ТА-01 ТА-02 ТА-03	24	Кафедри автоматизації енергетичних процесів	лабораторні	2	навчальна лабораторія 802-05

Захисти магістрів за ОПП “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем” відбудуться 16.01, 17.01, 18.01 і 19.01 (резерв) об 11:00 в дистанційному режимі за посиланням – https://meet.google.com/xup-ssbc-huo

23 грудня 2023 р. виповнилося 110 років від дня народження Валентина Степановича Кочо – прекрасної людини, вчителя, талановитого виробничника і вченого. Він стояв біля витоків відродження країни, брав участь в індустріалізації держави, самовіддано працював в ім’я Перемоги в роки Другої світової війни, зробив вагомий внесок у відродження країни після війни і став одним із головних творців нового напрямку у вітчизняній науці – автоматизації виробничих процесів провідних галузей народного господарства.

Він народився 23 грудня 1913 року в родині земського лікаря Степана Івановича Кочо та Олександри Мануїлівни Бартовської, на залізничній станції Голта (тепер це частина міста Первомайськ Миколаївської області).
У 1927 році Валентин закінчив початкову семирічну школу і почав трудову діяльність учнем на машинобудівному заводі. Однак незабаром, захопившись новими електричними машинами і пристроями, він поступив учнем електромонтера на міську поштово-телеграфну станцію. Отримавши робітничу спеціальність, став працювати слюсарем машинотракторних майстерень. Під час роботи на підприємствах Первомайська продовжував навчання у вечірній школі робітничої молоді, яку закінчив з відзнакою в 1931 році.

У 1932 році почався новий етап його життя – він вступив до Харківського електротехнічного інституту. Перший рік навчання виявився важким, голод 1932–1933 років поставив дев’ятнадцятирічного студента перед вибором: вчитися далі або шукати заробітку. У 1933 році він переїхав до Запоріжжя, де почав працювати електромонтером на будівництві заводу “Запоріжсталь”. І все-таки бажання вчитися пересилило: того ж року за переведенням з Харківського електротехнічного інституту він вступив на відкрите в Запоріжжі вечірнє відділення філії Дніпропетровського металургійного інституту. У 1937 році з відзнакою закінчив інститут, отримавши диплом інженера-металурга з виробництва сталі.

Валентин Кочо став працювати інженером-дослідником у Дніпропетровському металургійному інституті. Незабаром він був зарахований до аспірантури. Кафедрою металургії цього вишу керував тоді видатний учений, професор Микола Миколайович Доброхотов. Він став не лише вчителем, але й другом талановитого молодого дослідника, і дружба ця тривала все життя. У лютому 1941 року Валентин Степанович Кочо захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам вимірювання технологічних параметрів у металургійному виробництві.

Війна 1941 р. стала суворим випробуванням для країни. Валентин Кочо був направлений до Свердловська для надання допомоги в налагодженні виробництва і підготовки кадрів. У складних умовах воєнного часу в молодого інженера-металурга стали народжуватися нові ідеї щодо поліпшення виробництва. Вперше були розроблені технології виготовлення литих, а потім штампованих танкових башт. Було запропоновано не зварювати башти з окремих частин, а відразу відливати їх цілком з броньованої сталі при її розливанні з мартенів. Це дозволило у кілька разів збільшити випуск корпусів танків.

У березні 1942 року В.С. Кочо був переведений на Уральський завод важкого машинобудування. Спочатку працював майстром, а потім був призначений завідувачем експериментального конструкторського бюро, де керував розробкою нових технологій і налагодженням виробництва. Там, на Уралі він зустрів і свою майбутню дружину – Ганну Кологривову, яка стала його вірним другом і помічником на все життя. У серпні 1943 року, після завершення модернізації виробництва та запуску ліній складання бронетанкової техніки, В.С. Кочо був відряджений до Уральського індустріального інституту, де продовжив роботу старшим науковим співробітником, а у квітні 1944 року став доцентом. Того ж року в нього народилася донька Наталка.

Після закінчення війни академік М.М. Доброхотов заснував, а потім очолив кафедру металургії, сталі і промислових печей Київського політехнічного інституту. З 1 вересня 1947 року до КПІ був переведений і доцент Уральського індустріального інституту В.С. Кочо. У 1952 р. він захистив докторську дисертацію і невдовзі став професором. Займаючись вимірюваннями і розробкою засобів автоматизації, професор Кочо в 1958 році за рекомендацією академіка М.М. Доброхотова організував у КПІ кафедру автоматизації металургійних процесів і печей. Трохи згодом він її і очолив.

У 1962 році ця кафедра отримала нову назву – автоматизації технологічних процесів і виробництв – і була переведена на теплоенергетичний факультет. Поступово її традиційні наукові та виробничі зв’язки з основними галузями народного господарства розширилися. Одним із серйозних напрямів її роботи стало вивчення процесів і методів вимірювання температури сталі в мартенівських і електросталеплавильних печах. Були розроблені методики та технічні рішення з вимірювання теплових потоків оптимізації теплопередачі та підвищення ККД агрегатів. Результати досліджень стали підґрунтям розробки алгоритму побудови програм автоматизованих систем управління промисловими об’єктами.

Валентин Степанович Кочо пішов з життя 16 серпня 1990 року. Його творча спадщина налічує понад 400 наукових та науково-методичних робіт, у тому числі 5 монографій, 70 винаходів, 11 навчальних посібників та 5 брошур. Він підготував більше 60 кандидатів і докторів наук, багато з яких стали відомими вченими, членами академій наук та керівниками провідних інститутів. За заслуги перед Батьківщиною, самовіддану працю в роки війни та плідну наукову діяльність Валентин Степанович нагороджений 8 медалями та нагрудним знаком “Винахідник СРСР”. Учений і виробничник, він прожив велике і дивовижне життя, сповнене самовідданої праці і нелегких випробувань. За це він отримав заслужену повагу й визнання та залишив яскравий слід у пам’яті своїх учнів і соратників. Похований Валентин Степанович Кочо в Києві, на Байковому кладовищі, поруч із дружиною, неподалік від могили його наставника і друга академіка Миколи Миколайовича Доброхотова.
Колеги та соратники В.С. Кочо продовжили справу його життя.

Учні Валентина Степановича Кочо шанують пам’ять про свого вчителя, життя якого було яскравим прикладом сумлінної, чесної та наполегливої праці, служіння благородній справі.

Нині кафедра автоматизації енергетичних процесів КПІ ім. Ігоря Сікорського здійснює підготовку бакалаврів за освітньо-професійною програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем», магістрів за освітньо-професійною програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології кібер-енергетичних систем», магістрів за освітньо-науковою програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», а також докторів філософії за освітньо-науковою програмою «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» зі спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Впродовж 65 років свого існування кафедра підготувала близько 4000 фахівців, які працюють у науково-дослідних і проєктних інститутах, пусконалагоджувальних та впроваджувальних фірмах, у відділах автоматизації енергокомпаній і підприємств як України, так і багатьох зарубіжних країн.

Генеративний ШІ можна розглядати як модель машинного навчання, яка навчена створювати нові дані, а не робити прогнози щодо конкретного набору даних. Генеративна система штучного інтелекту – це система, яка вчиться генерувати більше об’єктів, схожих на дані, на яких вона навчалася.

До генеративних ідей ШІ можна віднести:

• Навчається створювати нові дані, на відміну від прогнозних моделей, створюючи об’єкти, схожі на навчені дані, революціонізуючи можливості різних полів.
• Від базових марковських моделей до GAN і дифузійних моделей, удосконалення породили більш складні, великомасштабні генеративні архітектури ШІ для реалістичних результатів.
• Забезпечує різноманітні програми від створення синтетичних зображень для навчання ШІ до проектування білків і матеріалів, впливаючи на інноваційний потенціал різних сфер.

Як працюють потужні системи генеративного штучного інтелекту (ШІ), такі як ChatGPT, і чим вони відрізняються від інших типів ШІ? Детальніше:

https://www.controleng.com/articles/how-generative-ai-works-and-helps-engineers/